Алергія на білки коров'ячого молока (АБКМ) є однією з найпоширеніших форм харчової алергії у немовлят. Найчастіше вона спострігається з початком використання звичайних дитячих сумішей, хоча в окремих випадках може зустрічатися і при грудному вигодовуванні. Вона проявляється у вигляді різних, часто неспецифічних шлунково-кишкових (біль у животі, діарея, блювання), респіраторних (кашель, чхання) та шкірних (кропив'янка, екзема) симптомів. Зміна складу або порушення балансу мікробіоти кишечника може бути пов'язана з народженням дитини шляхом кесаревого розтину, а також із відсутністю або раннім припиненням грудного вигодовування.
Мікробіота під прицілом науки
Помітивши, що склад мікробіоти кишечника у дітей з алергією на коров’яче молоко суттєво відрізняється від мікробіому здорових малюків, міжнародна група вчених дослідила роль коменсальних (корисних) бактерій у профілактиці харчових алергій. У лабораторних умовах дослідники трансплантували мікробіоту немовлят з алергією та здорових дітей мишам без власної мікрофлори. При контакті з головним алергеном молока (бета-лактоглобуліном) у гризунів першої групи розвинулася важка алергічна реакція (анафілаксія), тоді як у тварин другої групи жодних симптомів не виявили. Ці дані підтверджують захисну роль здорових бактерій, що відкриває шлях до створення майбутніх методів профілактики у людей.
Виявлено вид корисних бакетрій
Спираючись на дослідження, науковці визначили конкретний вид бактерій, пов’язаний із меншим ризиком алергії: Anaerostipes caccae. Цей мікроорганізм виробляє бутират — важливу речовину, яка допомагає підтримувати здоров'я кишечника. Водночас на основі поточних даних ще не до кінця зрозуміло, чи є порушення балансу мікробіоти (“дисбіоз”) причиною, чи вже наслідком алергії на коров’яче молоко. Результати дослідження вказують на те, що корисні бактерії відіграють важливу роль у захисті від харчової алергії. Це відкриває перспективи для створення нових безпечних стратегій догляду та підтримки мікробіому для профілактики таких захворювань.