Слід довжиною в життя: як експосом формує наше здоров'я від колиски до старості

Перші 1000 днів життя

Вже деякий час відомо, що мікроорганізми кишкової мікробіоти є важливими для розвитку нашої імунної системи. Однак у цьому можуть бути задіяні й інші механізми, пов'язані з раннім впливом факторів довкілля на плід і маленьку дитину.

Перинатальний період

• Вагітність: мікробіота матері (кишкова, шкіри, легенева, а можливо, й плацентарна) має важливий вплив на дозрівання імунної функції в її дитини. Наприклад, одне дослідження показало, що контакт вагітних жінок із бактеріями зі скотарень знижував ризик розвитку астми в їхніх дітей у майбутньому. Плацентарна мікробіота, яка більше нагадує оральну мікробіоту матері, ніж вагінальну чи кишкову, може відігравати роль у цьому дозріванні.
• Пологи: діти, народжені природним шляхом, заселяються мікробами, схожими на ті, що є у піхві матері. Вони також мають багатшу та різноманітнішу кишкову мікробіоту, ніж діти, народжені шляхом кесаревого розтину, що пов'язано з нижчим ризиком астми.
• Грудне вигодовування

Вважається, що в перинатальний період на експосом впливають й інші фактори (лікування антибіотиками, грудне вигодовування, харчування тощо).

Раннє дитинство

Із середини минулого століття тенденція до заможнішого способу життя та більш сучасного й «гігієнічного» середовища проживання змінила наш контакт із мікробами. Ці зміни можуть створювати схильність дітей до хронічних запальних захворювань.

Дійсно, є вагомі докази того, що ранній контакт із багатими, різноманітними мікробними популяціями відіграє захисну роль, за умови що це відбувається на ранньому етапі життя. Цей період відомий як «вікно можливостей».

Різні дослідження несподівано показали, що наявність домашніх тварин, гризунів, грибків чи бактерій у середовищі проживання немовлят і малюків покращує бактеріальне різноманіття їхньої мікробіоти та може захищати їх від астми.

Дитинство та підлітковий вік

Цінність експосомного підходу підтвердило дослідження за участю 504 дітей віком від 6 до 9 років, за якими спостерігали протягом восьми років. Дослідники виміряли вплив різних факторів (харчування, фізична активність, сон, забруднення повітря, соціально-економічний статус) на маркери крові (метаболіти).

Крім того, висока оцінка експосому пов'язана з нижчим рівнем ацетату – короткоацетатної жирної кислоти, що виробляється кишковою мікробіотою. Дослідження свідчать, що ацетат може відігравати корисну роль для метаболічного, серцево-судинного та неврологічного здоров'я.

Акне

Інше дослідження, цього разу за участю підлітків, показало, що численні фактори способу життя (споживання знежиреного молока та добавок сироваткового білка, стрес, забруднювачі, ліки, кліматичні фактори тощо) мали чіткий вплив на перебіг і тяжкість акне, а також на ефективність лікування.

Засоби для догляду за шкірою та косметика є частиною зовнішнього експосому. Вони можуть активувати запалення та спричиняти загострення акне, порушуючи шкірний бар'єр і баланс мікробіоти шкіри, стимулюючи секрецію себуму, змінюючи склад мікробів та активуючи вроджену імунну систему. ^₃₅. 

Психічне здоров'я

Також відомо, що в підлітковому віці стрес – часто інтенсивніший, ніж в інші періоди життя, – та підвищене вироблення андрогенів (таких як тестостерон) можуть змінювати мікробіоту, а отже, і вісь «кишківник–мозок».

Дослідження свідчать, що ці зміни у внутрішньому експосомі можуть відігравати роль у виникненні психічних захворювань, багато з яких вперше проявляються саме в підлітковому віці. ³⁶. 

Дорослий вік

Стає дедалі очевиднішим, що кишкова мікробіота задіяна в різних аспектах фізичного та психічного благополуччя, а її структура і функції значною мірою залежать від способу життя.

Хоча вплив експосому є критично важливим на ранніх етапах життя, відомо, що його шкідливі ефекти можуть тривати й у дорослому віці. Західний тип харчування (з низьким вмістом фруктів, овочів і цільних злаків; з високим вмістом продуктів тваринного походження та ультраоброблених продуктів) може, наприклад, порушувати біоплівку та кишковий бар'єр, роблячи кишківник більш проникним.

Це може дозволити фрагментам бактерій (ендотоксинам або ліпополісахаридам) потрапляти в кровотік, спричиняючи хронічне слабке запалення з потенційно шкідливими метаболічними та поведінковими наслідками. І навпаки, дієта, багата на клітковину та рослинні фітохімікати, може сприяти мікробному різноманіттю та зменшувати оксидативний стрес і запальне навантаження.

Незбалансоване харчування в поєднанні зі стресом, браком контакту з природою, бідним на мікроби середовищем і недостатньою фізичною активністю на свіжому повітрі також можуть змінювати мікробне різноманіття кишкової та шкірної мікробіоти. Менш різноманітна мікробіота означає порушення імунної функції та хронічне запалення, що може впливати на всі органи й прокладати шлях до хронічних захворювань.

У людей похилого віку

Старіння зазвичай пов'язане зі змінами кишкової мікробіоти. З часом кишкова мікробіота має тенденцію втрачати різноманітність і баланс (дисбіоз), що сприяє посиленню запальних процесів і підвищеній сприйнятливості до захворювань, які роблять людей похилого віку більш вразливими.

З іншого боку, підтримання збалансованої мікробіоти протягом тривалого часу сприяє здоровому метаболізму та імунній системі, а також зберігає здоров'я серця, кісток і когнітивних функцій.

Хоча причини змін мікробіоти з віком усе ще досліджуються, вивчення мікробіоти довгожителів свідчить, що в цьому можуть бути задіяні певні фактори експосому.

Харчові звички, такі як дотримання середземноморської дієти (багатої на клітковину та антиоксиданти), пов'язані з видами кишкових мікробів, асоційованими з довголіттям ^38,39. Фізична активність, відмова від куріння та задовільні умови праці також можуть відігравати певну роль.

Читайте продовження статті

Повернутися на попередню сторінку