Хвороба Альцгеймера: ймовірна роль кишкової мікробіоти
Науковцям вдалося «передати» окремі прояви хвороби Альцгеймера молодим щурам шляхом пересаджування (трансплантації) кишкової мікробіоти від людей із цим діагнозом. Впливу цих мікроорганізмів виявилося достатньо, щоб призвести до змін у просторовій пам'яті тварин.
Про цю статтю
Хвороба Альцгеймера визнана багатофакторним захворюванням, у розвитку якого задіяні генетика, спосіб життя та навколишнє середовище. Проте, згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Brain ¹ у жовтні 2023 року, кишкова мікробіота також може відігравати певну роль. І роль досить важливу: виявилося, що пересаджування кишкової мікробіоти від пацієнтів із хворобою Альцгеймера молодим щурам є достатнім фактором для виникнення у тварин порушень просторової пам'яті — прояву, що вважається типовим для цього стану.
Дисбаланс кишкової мікробіоти
Раніше вже було відомо, що у людей із хворобою Альцгеймера спостерігаються зміни у складі кишкової мікробіоти. Автори дослідження ще раз підтвердили це спостереження, виявивши у пацієнтів, наприклад, зниження кількості бактерій роду Coprococcus, які зазвичай пов'язують зі здоровим старінням організму.
Мікробіота кишківника
Але головне — вони демонструють, що такі зміни пов'язані з клінічним станом пацієнтів, а саме з їхніми результатами під час тестування когнітивних функцій та пам'яті за шкалою MMSE (короткою шкалою оцінки психічного статусу). Що вищою була присутність певних видів бактерій, які вважаються корисними для здоров'я, то вищі бали пацієнти набирали за шкалою MMSE. І навпаки: значна кількість бактерій, що мають несприятливий вплив (наприклад, Desulfovibrio), супроводжувалася нижчими показниками у цьому тесті. Таким чином, стан кишкових бактерій має зв'язок із когнітивними можливостями пацієнтів.
Трансплантація кишкової мікрофлори... та перенесення ознак захворювання
Але як саме можна пояснити цей зв'язок між кишечником і мозком? Чи сприяє кишкова мікробіота розвитку хвороби Альцгеймера, чи вона сама змінюється під впливом цього захворювання?
Щоб відповісти на це запитання, команда дослідників узяла зразки калу у здорових донорів та пацієнтів із хворобою Альцгеймера і пересадила їх молодим дорослим щурам. Результат виявився таким: у тварин, які отримали мікрофлору від людей із хворобою Альцгеймера, спостерігалося збільшення кількості бактерій Desulfovibrio, що мають несприятливий вплив, виникли зміни у роботі травної системи (зокрема, зміна консистенції випорожнень, зменшення довжини товстої кишки тощо), а головне — щури показували гірші результати під час виконання завдань, які потребували задіяння довготривалої просторової пам'яті. Іншими словами, у них спостерігалися прояви, які можна порівняти з ознаками цього захворювання у людей.
Подальші експерименти дозволяють припустити, що трансплантація мікрофлори змінила у цих щурів процес, який відповідає за утворення нових нейронів. Але яким чином те, що відбувається у травному тракті, може досягати головного мозку? Ймовірно, це відбувається через кровотік: незбалансована кишкова мікробіота виробляє дрібні молекули, які здатні проникати крізь гематоенцефалічний бар'єр та чинити несприятливий вплив на процеси відновлення нервових клітин (нейрорегенерацію).
Звісно, це лише попередні результати, які потребують підтвердження у подальших наукових дослідженнях. Проте вони дозволяють поглянути на хворобу Альцгеймера під значно ширшим кутом, не обмежуючись вивченням виключно головного мозку.
Можливо, у майбутньому це допоможе розробити нові підходи, спрямовані на те, щоб відтермінувати початок або сповільнити прогресування деменції, а також загалом інших нейродегенеративних станів та когнітивних порушень.
Дивіться також
