Ферментовані продукти світу

Ферментація — це простий і природний спосіб зберігання продуктів завдяки дії мікроорганізмів, зокрема дріжджів і бактерій. Тому цей метод активно використовують у всьому світі: у Швеції за допомогою ферментації зберігають оселедець, а туареги в пустелі — вершкове масло. Але переваги ферментації цим не обмежуються: у багатьох випадках вона робить продукти легшими для перетравлення.

Створений 02 September 2026
Оновлений 03 September 2026
A world tour of fermented foods

Про цю статтю

Створений 02 September 2026
Оновлений 03 September 2026

США, Індія і не тільки
Пікулі: давнє мистецтво ферментації овочів

У багатьох слово «пікулі» асоціюється насамперед із кислуватими маринованими огірками, без яких важко уявити класичний американський бургер. Точне походження пікулів невідоме, але вважається, що ще близько 2030 року до н. е. огірки, які походили з Індійського субконтиненту, зберігали за допомогою ферментації. І сьогодні пікулі з різноманітних овочів і фруктів, як-от манго, лимона, перцю чилі тощо, які в Індії називають ачар, посідають важливе місце в індійській кухні. Утім, не всі пікулі готують однаково. Традиційні пікулі  ферментують упродовж кількох місяців у дуже солоному розсолі — середовищі з низьким вмістом кисню, сприятливому для молочнокислого бродіння. Згідно з іншими,  швидшими способами приготування ферментацію поєднують з оцтом, “тоді як так звані «охолоджені» пікулі ферментують лише кілька днів, після чого їх потрібно зберігати в холодильнику.2
З погляду поживної цінності пікулі тривалої ферментації мають певну перевагувони містять більше живих мікроорганізмів, частина з яких потенційно може підтримувати баланс кишкової мікробіоти,травлення й навіть імунітет. Утім, ці корисні ефекти ще недостатньо підтверджені.3–5

Швеція
Сюрстремінг: ферментований оселедець у консервній банці

Для приготування цієї шведської страви свіжий оселедець спочатку солять, а потім витримують у розсолі, де процес ферментації триває навіть після консервування6тому з часом банка природним способом надувається. Корисні властивості цієї незвичайної страви з виразним кислим смаком і легкою шипучістю6, ймовірно, пов’язані насамперед із самим оселедцем: він багатий на білок та омега-3 жирні кислоти.7 Ферментованій рибі загалом приписують можливі антиоксидантні й антигіпертензивні властивості, а також потенційний захисний ефект щодо деяких видів раку та сприятливі зміни кишкової мікробіоти (збільшення кількості Bacteroidetes і зменшення Firmicutes).8
Утім, не варто переоцінювати ці потенційні переваги, адже результати досліджень неоднозначні: у дослідженні за участю людей споживання сюрстремінгу впродовж тижня практично не вплинуло на кишкову мікробіоту добровольців.9

Image
Tour du monde Aliments Fermentés_2_URK.png

Марокко, Алжир
Смен: масло тривалого зберігання

Смен — це ферментоване топлене масло(1) яке традиційно виготовляють у Північній Африці з верблюжого молока. Спочатку молоко проходить спонтанну ферментацію, після чого масло відокремлюють за допомогою збивання. Потім його ферментують, солять і закладають у герметично закриті глиняні горщики, де його можуть витримувати протягом кількох років.12 Із часом смен набуває дуже насиченого смаку й виразного аромату. Як і в інших ферментованих молочних продуктах, у смені під час ферментації, імовірно, вивільняються невеликі біоактивні молекули, що мають потенційну користь для здоров’я. Однак корисні властивості, які приписують смену (лікування як геморою та ревматизму, так і застуди й опіків), здебільшого належать до традиційних уявлень, що передаються з покоління в покоління13, а не ґрунтуються на науково підтверджених даних. Утім, у дослідженнях in vitro було продемонстровано антибактеріальну дію смену проти Staphylococcus aureus та Escherichia coli, а в дослідженнях на тваринах — прискорення загоєння ран. Щоправда, у людей такого ефекту (поки що?) не спостерігали.14

(1) Масло, з якого було видалено воду й молочні білки (зокрема, казеїн), тож у ньому залишається практично лише молочний жир, що сприяє його довшому зберіганню.12

Болгарія
Йогурт: легше перетравлення молока

Йогурт — це ферментований молочний продукт, який отримують за допомогою двох специфічних бактерій: Streptococcus thermophilus і Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus.10 Останні перетворюють молочний цукор (лактозу) на молочну кислоту, завдяки чому продукт легше перетравлюється, а сам йогурт набуває характерної текстури й смаку. Інші бактерії також здатні на таке перетворення, однак отриманий продукт тоді називають не йогуртом, а кисломолочним продуктом. Завдяки молочнокислій ферментації йогурт легше перетравлюється навіть за поганої переносності лактози.10 Споживання йогурту та інших ферментованих молочних продуктів також пов’язують зі зниженням ризику раку молочної залози, колоректального раку й цукрового діабету 2-го типукращим контролем маси тіла, а також поліпшенням стану серцево-судинної та травної систем і кісток.10,11 
Однак треба бути обережними, адже наука поки що не довела причиново-наслідковий зв’язок.

Ефіопія
Инджера: безглютеновий корж 

Инджера — це традиційний ефіопський ферментований корж із борошна тефу15давньої злакової культури, що не містить глютену. Це один з основних продуктів ефіопського раціону, який багатий насамперед на вуглеводи, а також містить значну кількість білка, клітковини й мінеральних речовин. Ферментація відбувається за участю дріжджів, зокрема відомих пивних дріжджів Saccharomyces cerevisiae, і молочнокислих бактерій.16-19 Їхня дія потенційно покращує перетравлюваність білків, підвищує біологічну активність корисних сполук, зокрема фенолів, та антиоксидантну активність15,20 і водночас зменшує вміст природних компонентів злаків (так званих антинутрієнтних чинників), які перешкоджають засвоєнню деяких поживних речовин.21

Нігерія
Гарі: доступний продукт із маніоку

Гарі — це зернисте борошно кремового кольору, яке отримують за допомогою обсмажування ферментованої маси з маніоку.22 Завдяки доступності й невисокій ціні цей продукт є важливою частиною щоденного раціону мільйонів нігерійців.Традиційно маніок для гарі натирають, за бажанням додають червону пальмову олію, ферментують, відціджують для видалення вологи, просіюють, обсмажують на гарячій поверхні для клейстеризації крохмалю, а потім охолоджують.22 Усі ці етапи допомагають зменшити вміст деяких небажаних сполук, зокрема ціанідів, але водночас призводять до руйнування вітамінів. У гарі багато вуглеводів і клітковини, але мало білка. Гарі може містити фенольні сполуки з антиоксидантними властивостями, однак їх вміст залежить від способу виготовлення гарі й сорту маніоку.23

Які продукти сприяють збалансованій мікробіоті?

дізнатися більше

Індонезія
Темпе: ще більше користі від сої

Темпе — це традиційний продукт індонезійської кухні родом з острова Ява, який сьогодні добре відомий вегетаріанцям у всьому світі. Цей ферментований соєвий продукт має значно виразніший смак, ніж тофу, і наповнює багато індонезійських страв горіховими й грибними нотками. Для виготовлення темпе соєві боби ферментують за допомогою гриба Rhizopus oligosporus. Імовірно, ця технологія могла виникнути під впливом традиційних китайських способів виробництва соєвого соусу.24 Така ферментація покращує засвоєння білків, мінералів, вітамінів та ізофлавонів сої, водночас зменшуючи вміст антинутрієнтних чинників. У результаті отримують продукт із високою поживною цінністю, який може сприяти запобіганню дефіциту поживних речовин.24,25 Темпе приписують й інші потенційно корисні властивості (зниження рівня холестерину ЛПНЩ і навіть артеріального тиску26, антиоксидантна дія, позитивний вплив на травлення й когнітивні функції24, а також покращення спортивних результатів27), але ці дані поки що неостаточні.

Філіппіни
Багун: джерело білка з високим вмістом солі й гістаміну

Багун — це традиційна філіппінська приправа, яку готують із подрібненої риби або дрібних креветок, ферментованих із сіллю. Ця паста багата на білок, але її поживний склад залежить від рецепта приготування.28,29 Наприклад, багун із креветок (в Азії його також називають терасі, у Малайзії — белачан, у Таїланді — капі тощо), імовірно, містить трохи більше жирів, але менше мінеральних речовин. Можливі корисні для здоров’я властивості багуну (зокрема, антиоксидантна дія та здатність знижувати рівень холестерину30) вивчені наразі недостатньо, до того ж дослідження часто проводили лише в лабораторних умовах, а не за участю людей, тож отримані результати поки що дуже непевні. Окрім того, багун може містити багато гістаміну (що підвищує ризик отруєння, яке іноді називають синдромом харчової псевдоалергії), а також солі (споживання якої варто обмежувати всім).28,29,31

Ферментовані продукти: ціла палітра користі для здоров’я

дізнатися більше

Не існує чудодійних продуктів, існує збалансоване харчування.

Використані джерела

1. Chakraborty R, Roy S. Exploration of the diversity and associated health benefits of traditional pickles from the Himalayan and adjacent hilly regions of Indian subcontinent. J Food Sci Technol. 2018;55(5):1599-1613. 

2. Stankus T. Pickled Vegetable Condiments: A Global Industry and Its Literature. J Agric Food Inf. 2014;15(1):3-18. 

3. Tan X, Cui F, Wang D, Lv X, Li X, Li J. Fermented Vegetables: Health Benefits, Defects, and Current Technological Solutions. Foods. 2024;13(1):38. 

4. Ahmada Kh A, A.A Abdo A, Khan S, Aleryani H, Mi S, Wang X. Advancing Pickling Techniques to Enhance Bioactive Compounds and Probiotic Content in Pickled Vegetables. Food Rev Int. 2026;42(1):31-57.

5. Hafeez SH, Khalid A, Ahmed S, et al. Fermented pickles improve gut microbiota and immune profile in women in a community trial in rural Pakistan. Sci Rep. 2025;15(1):34522. 

6. Chan SXY, Fitri N, Mio Asni NS, et al. A Comprehensive Review with Future Insights on the Processing and Safety of Fermented Fish and the Associated Changes. Foods. 2023;12(3):558. 

7. Cha YJ, Yu D. Health benefits and functions of salt-fermented fish. J Ethn Foods. 2024;11(1):34. 

8. Khongthaw B, Dladla M, Chauhan PK, et al. Fermented Fish Products: A Comprehensive Overview of Traditional Processing Techniques, Varieties, and Their Health Benefits. Compr Rev Food Sci Food Saf. 2026;25(3):e70457. 

9. Kallner A, Debelius J, Schuppe-Koistinen I, Pereira M, Engstrand L. Effects of Consuming Fermented Fish (Surströmming) on the Fecal Microflora in Healthy Individuals. J Med Food. 2023;26(3):185-192. 

10. Savaiano DA, Hutkins RW. Yogurt, cultured fermented milk, and health: a systematic review. Nutr Rev. 2020;79(5):599-614.

11. Tremblay A, Drouin-Chartier JP, Marette A, Drapeau V. Yogurt and health: a focus on its matrix. Crit Rev Food Sci Nutr. 2026;66(2):342-351. 

12. Mosbah S, Annou G, Bouricha M, Mekkaoui S, Boudjenah-Haroun S. Physicochemical and microbiological study of fresh cream and fermented butter (Smen) made from camel milk. Int J Biosci IJB. Published online March 1, 2022:52-59. 

13. El Lamti F, Mennane Z, Elmtili N, Mrani Alaoui M. Ethnomedicinal Knowledge and Traditional Methodology for the Preparation of Fermented Butter “ Smen ” Among the Rural People of Northern Morocco: A Field Study. J Med Food. 2024;27(11):1133-1139. 

14. El Lamti F, Zarouki MA, Mennane Z, et al. Old fermented butter, Smen, as a potential product for wound healing in a mouse incisional wound model: Antibacterial and histological studies. Biocatal Agric Biotechnol. 2026;73:103959.

15. Legesse Bedada T, Martínez-Villaluenga C, Amare E, et al. Unveiling the nutritional composition and bioactivity of Ethiopian native fermented foods: Kocho and Injera. Food Chem. 2025;474:143158.

16. Neela S, Fanta SW. Injera (An Ethnic, Traditional Staple Food of Ethiopia): A review on Traditional Practice to Scientific Developments. J Ethn Foods. 2020;7(1):32.

17. Muche N, Geremew T, Jiru TM. Isolation and characterization of potential probiotic yeasts from Ethiopian injera sourdough. 3 Biotech. 2023;13(9):300.

18. Worku H, Tadesse BT, Jiru TM, et al. Metagenomic analysis of dominant lactic acid bacteria and yeast and starter culture formulation for injera sourdough fermentation. Appl Food Res. 2026;6(1):101781.

19. Desiye A, Abegaz K. Isolation, characterization and identification of lactic acid bacteria and yeast involved in fermentation of Teff (EragrostisTef) Batter. In: 2013. Accessed July 6, 2026. https://www.semanticscholar.org/paper/Isolation%2C-characterization-and-identification-of-Desiye-Abegaz/3373ba786cbed5f07d2c6330a5362ea56198adc2

20. Shumoy H, Gabaza M, Vandevelde J, Raes K. Soluble and bound phenolic contents and antioxidant capacity of tef injera as affected by traditional fermentation. J Food Compos Anal. 2017;58:52-59. 

21. Mengesha Y, Tebeje A, Tilahun B. A Review on Factors Influencing the Fermentation Process of Teff (Eragrostis teff) and Other Cereal-Based Ethiopian Injera. Int J Food Sci. 2022;2022(1):4419955.

22. Akpoghelie PO, Owheruo JO, Edo GI, et al. The benefits and processing technologies of gari, a famous indigenous food of Nigeria. Discov Food. 2025;5(1):91. 

23. Laya A. Physicochemical Composition and Antioxidant Activity of Five Gari Processed from Cassava Roots (Manihot esculenta Crantz) Harvested at Two Different Maturity Stages and Two Seasons. BioMed Res Int. 2023;2023(1):4779424.

24. Ratnaningsih R, Kusumawaty N, Herawati ACI Ervika RN, et al. History, manufacture, nutritional content, bioactive compounds, and health benefits of tempeh and tofu as alternative protein in Indonesia: a review. Aust J Crop Sci. 2025;19(07):839-852. 

25. Nafisah N, Anjani G, Afifah DN. A REVIEW OF NON-SOY TEMPEH AND POTENTIAL BENEFITS IN METABOLIC SYNDROME. J Aisyah J Ilmu Kesehat. 2024;9(2). 

26. Ahnan‐Winarno AD, Cordeiro L, Winarno FG, Gibbons J, Xiao H. Tempeh: A semicentennial review on its health benefits, fermentation, safety, processing, sustainability, and affordability. Compr Rev Food Sci Food Saf. 2021;20(2):1717-1767. 

27. Subali D, Christos RE, Givianty VT, et al. Soy-Based Tempeh Rich in Paraprobiotics Properties as Functional Sports Food: More Than a Protein Source. Nutrients. 2023;15(11):2599. 

28. Julmohammad N, Atun M, Roslan J, et al. Compositional analysis and nutritional profiling of southeast Asian fermented fish products: insights into macronutrients, micronutrients, and bioactive compounds. Discov Food. 2025;5(1):75.

29. Damsud T, Chumsri A, Chinnanon M, Ongmanee C. Changes in the chemical composition, antioxidant and α-glucosidase inhibitory activities of shrimp paste (Ka-pi) following in vitro simulated gastrointestinal digestion. J Agric Food Res. 2025;22:102066. 

30. Herlina VT, Setiarto RHB. Terasi, exploring the Indonesian ethnic fermented shrimp paste. J Ethn Foods. 2024;11(1):7. 

31. Khudair AJD, Mohd Zaini NS, Jaafar AH, Meor Hussin AS, Wan-Mohtar WAAQI, Abd Rahim MH. Production, Organoleptic, and Biological Activities of Belacan (Shrimp Paste) and Pekasam (Fermented Freshwater Fish), the Ethnic Food from the Malay Archipelago. Sains Malays. 2023;52(4):1217-1230.