Йогурти — чудові союзники вашого мікробіому кишечника

Що вам більше до смаку: йогурт, кисломолочний сир чи скір? Усі ці молочні продукти мають дещо спільне: вони підтримують баланс нашої мікробіоти. Уже майже століття їх виробляють у промислових масштабах, і вони стали невіддільною частиною нашого щоденного раціону, позитивно впливаючи на мікробіоту й травлення, що сприяє підтриманню здоров’я.

Створений 23 July 2026
Оновлений 27 July 2026

Про цю статтю

Створений 23 July 2026
Оновлений 27 July 2026

Хоча історія ферментованих молочних продуктів налічує тисячоліття, про що свідчать сліди молочнокислого бродіння, знайдені на кераміці, датованій 8000–7000 рр. до н. е., лише на початку ХХ століття Стамен Григоров та Ілля Мечников встановили, яка саме бактерія є основною для виробництва йогурту 1.

Сьогодні в більшості регіонів світу термін yoghourt (йогурт) означає ферментоване молоко, яке отримують завдяки спільній дії двох бактерій: 

  • Streptococcus thermophilus
  • Lactobacillus bulgaricus

Ці молочнокислі бактерії діють у симбіозі та є незамінними для виробництва йогурту, адже саме вони забезпечують процес ферментації молока. З коров’ячого чи овечого молока, натуральний чи ароматизований, густий чи з додаванням вершків — попри різноманіття рецептів, написання, текстури й вимови, усі ці назви походять від турецького кореня «yoğurt», який лежить в основі дієслова «yoğurmak» («згущувати»). Винятком є лише скір: це відціджений кисломолочний продукт, що походить із Норвегії та Ісландії, який виготовляють зі знежиреного молока та який має щільнішу, густішу консистенцію. Скір має дуже низький вміст жиру та майже вдвічі більше білка, ніж звичайний йогурт, а також вирізняється особливо цінним поживним складом 2.

Попри свої відмінності, усі ці кисломолочні продукти мають поживні властивості, які заслуговують на докладніше вивчення, що допоможе краще зрозуміти їхній вплив на здоров’я, травлення й мікробіоту.

Які продукти сприяють збалансованій мікробіоті?

Дізнатися більше

Вони збагачують мікробіоту кишківника

Перша перевага йогурту полягає в тому, що він змінює склад популяції мікроорганізмів у кишківнику. Нагадаємо, що Streptococcus thermophilus і Lactobacillus bulgaricus — це пробіотики, які сприяють підтриманню балансу й різноманіття кишкової мікробіоти 3,4.Таке різноманіття є важливою умовою збалансованої мікробіоти, що сприяє нормальному травленню й ефективній роботі імунної системи.

Не всі ферментовані продукти є джерелом пробіотиків.

Щоб ферментований продукт можна було вважати «пробіотичним», він має містити живі мікроорганізми, ідентифіковані з точністю до конкретного штаму та в достатній кількості. До того ж їхній позитивний вплив на здоров’я має бути науково підтверджений клінічними дослідженнями. Саме тому напис «Містить пробіотики» можна побачити лише на деяких ферментованих продуктах, зокрема на пакованні йогурту, що містить два добре відомі види бактерій! 

Вони допомагають зміцнювати захист організму

Пробіотики, що містяться в йогуртах, допомагають підтримувати імунний захист кишківника. Бактерії, що входять до складу йогуртів, сприяють підтриманню балансу мікробіоти, пригнічують розвиток деяких небажаних мікроорганізмів і зміцнюють кишковий бар’єр. Деякі дослідження також свідчать про те, що вживання йогуртів може сприяти кращій регуляції імунної відповіді й знижувати ризик окремих інфекцій травного тракту. Водночас ці ефекти залежать від конкретного продукту, штамів бактерій, які він містить, а також від індивідуальних особливостей організму 5,6.
Отже, регулярне споживання йогурту може сприяти зниженню ризику шлунково-кишкових інфекцій, а в людей старшого віку — навіть застуди. Зокрема, під час проведення одного з досліджень було встановлено, що щоденне споживання 90 г йогурту активує механізми імунного захисту й допомагає захистити організм від інфекцій 7.

Вони можуть сприяти зниженню ризику цукрового діабету

Протягом останніх років учені спостерігають, що регулярне споживання молочних продуктів, зокрема натуральних йогуртів (переважно з коров’ячого молока в кількості 80–125 г на день), сприяє зниженню ризику розвитку цукрового діабету другого типу.За даними Міжнародної федерації діабету, сьогодні на цукровий діабет хворіє приблизно 11 % населення світу. Такий захисний ефект йогурту може бути пов’язаний із впливом на мікробіоту, який не залежить від жирності йогурту 8,9.


Йогурти допомагають контролювати масу тіла

Так само люди, які регулярно споживають йогурт, у довгостроковій перспективі набирають менше ваги, ніж ті, хто його не споживає 10. Частково це пояснюється високим вмістом білка, який забезпечує триваліше відчуття ситості й допомагає краще контролювати апетит 11.
Йогурт також є джерелом кальцію, що міститься в молоці й може відігравати певну роль в обміні речовин. Деякі дослідження свідчать, що кальцій може сприяти регуляції кишкової мікробіоти й зміцненню кишкового бар’єра, стримуючи запальні процеси, пов’язані з ожирінням 12.
Насамкінець результати дослідження PREDIMED свідчать про те, що щоденне споживання йогурту також сприяє зменшенню абдомінального ожиріння, що додатково підтверджує його сприятливий вплив на склад тіла 13.

Вони підвищують переносність лактози

Йогурт може стати чудовим варіантом для людей із непереносністю лактози, що міститься в коров’ячому молоці. Під час ферментації молока бактерія Lactobacillus bulgaricus перетворює лактозу на молочну кислоту, яку організму легше засвоїти. Це сприяє нормалізації рівня pH кишкового середовища й допомагає зменшити прояви розладів травлення, як-от закреп, здуття живота й діарея, що часто супроводжуються болем у животі 14,15. Додайте йогурт до свого раціону, і кишківник буде вам вдячний!


Вони допомагають підтримувати здоров’я серця

Йогурт має ще одну перевагу: у довгостроковій перспективі його споживання може позитивно впливати на серцево-судинну систему. Наукові дослідження показують, що в людей, які споживають один-два йогурти на день, ризик розвитку артеріальної гіпертензії знижується на 10–20 % 16. Учені припускають, що регулярне споживання йогуртів із цільного молока також може сприяти зниженню ризику інфаркту міокарда й смерті внаслідок інсульту 17,18.

Середземноморська дієта: користь для тіла, користь для серця

Дізнатися більше

Вони допомагають зміцнювати кістки

Щоденне споживання йогурту пов’язують зі зміцненням кісток, зміцненням кісток, зумовленим підвищенням мінеральної щільності кісткової тканини (на 3–4 %) і зменшенням ризику розвитку остеопорозу (на 39 % у жінок і на 52 % у чоловіків) 19. Можна припустити, що ці переваги зумовлені вмістом кальцію та білка, а також, цілком імовірно, впливом йогурту на кишкову мікробіоту 20,21.


Чи може вживання йогурту подовжити життя?

А що, як йогурт справді допомагає збільшити тривалість життя? У жінки, яка прожила 117 років, виявили напрочуд «молоду» кишкову мікробіоту, що є однією з ознак гарного загального стану здоров’я. Регулярне споживання йогурту могло сприяти наявності корисних бактерій, зокрема Bifidobacterium 22.

У ширшому контексті дослідження свідчать про те, що мікробіота відіграє важливу роль у процесах старіння, впливаючи на імунну систему, запальні процеси та загальний стан здоров’я 23. Утім, ці результати мають наразі попередній характер і не дають підстав стверджувати, що йогурт безпосередньо впливає на тривалість життя. Хоча це чудовий привід насолодитися ще однією порцією йогурту. А що, як наука піднесе нам ще кілька несподіванок!

Використані джерела

1. Hiol, Anne, and Patrick Veiga. “From the Laboratory to the Plate: How Gut Microbiome Science Is Reshaping Our Diet.” The Journal of Nutrition, vol. 155, no. 11, Nov. 2025, pp. 3595–3605. 

2. https://www.healthline.com/nutrition/skyr

3. Le Roy, Caroline Ivanne, et al. “Correction to: Yoghurt Consumption Is Associated with Changes in the Composition of the Human Gut Microbiome and Metabolome.” BMC Microbiology, vol. 22, no. 1, 2022, p. 66.

4. Ma, Guangyu, et al. “Effect of Probiotic Administration during Pregnancy on the Functional Diversity of the Gut Microbiota in Healthy Pregnant Women.” Microbiology Spectrum, vol. 12, no. 6, 2024, e00413-24. 

5. Leeuwendaal, Noortje K., et al. “Fermented Foods, Health and the Gut Microbiome.” Nutrients, vol. 14, no. 7, 2022, p. 1527.

6. Marco, Maria L., et al. “Health Benefits of Fermented Foods: Microbiota and Beyond.” Current Opinion in Biotechnology, vol. 44, 2017, pp. 94–102.

7. Makino, Seiya, et al. “Reducing the Risk of Infection in the Elderly by Dietary Intake of Yoghurt Fermented with Lactobacillus delbrueckii ssp. bulgaricus OLL1073R-1.” British Journal of Nutrition, vol. 104, no. 7, 2010, pp. 998–1006.

8. Chen, Mu, et al. “Dairy Consumption and Risk of Type 2 Diabetes: 3 Cohorts of US Adults and an Updated Meta-Analysis.” BMC Medicine, vol. 12, no. 1, 2014, p. 215. 

9. Aune, Dagfinn, et al. “Dairy Products and the Risk of Type 2 Diabetes: A Systematic Review and Dose-Response Meta-Analysis of Cohort Studies.” The American Journal of Clinical Nutrition, vol. 98, no. 4, 2013, pp. 1066–1083. 

10. Sayon-Orea, Carmen, et al. “Associations between Yogurt Consumption and Weight Gain and Risk of Obesity and Metabolic Syndrome: A Systematic Review.” *Advances in Nutrition*, vol. 8, no. 1, 2017, pp. 146S–154S.

11. Tremblay, Angelo, and Shirin Panahi. “Yogurt Consumption as a Signature of a Healthy Diet and Lifestyle.” The Journal of Nutrition, vol. 147, no. 7, 2017, pp. 1476S–1480S. 

12. Gomes, J. M. G., et al. “Could the Beneficial Effects of Dietary Calcium on Obesity and Diabetes Control Be Mediated by Changes in Intestinal Microbiota and Integrity?” British Journal of Nutrition, vol. 114, no. 11, 2015, pp. 1756–1765. 

13. Santiago, S., et al. “Yogurt Consumption and Abdominal Obesity Reversion in the PREDIMED Study.” Nutrition, Metabolism and Cardiovascular Diseases, vol. 26, no. 6, 2016, pp. 468–475. 

14. Ibrahim, Salam A., et al. “Fermented Foods and Probiotics: An Approach to Lactose Intolerance.” Journal of Dairy Research, vol. 88, no. 3, 2021, pp. 357–365.

15. Savaiano, Dennis A. “Lactose Digestion from Yogurt: Mechanism and Relevance.” The American Journal of Clinical Nutrition, vol. 99, no. 5, 2014, pp. 1251S–1255S.

16. Buendia, Justin R., et al. “Long-Term Yogurt Consumption and Risk of Incident Hypertension in Adults.” Journal of Hypertension, vol. 36, no. 8, 2018, pp. 1671–1679. 

17. Warensjö, Eva, et al. “Biomarkers of Milk Fat and the Risk of Myocardial Infarction in Men and Women: A Prospective, Matched Case-Control Study.” The American Journal of Clinical Nutrition, vol. 92, no. 1, 2010, pp. 194–202. 

18. Goldbohm, R. Alexandra, et al. “Dairy Consumption and 10-Year Total and Cardiovascular Mortality: A Prospective Cohort Study in the Netherlands.” The American Journal of Clinical Nutrition, vol. 93, no. 3, 2011, pp. 615–627. 

19. Laird, E., et al. “Greater Yogurt Consumption Is Associated with Increased Bone Mineral Density and Physical Function in Older Adults.” Osteoporosis International, vol. 28, no. 8, 2017, pp. 2409–2419. 

20. Orwoll, Eric S., et al. “Analysis of the Associations between the Human Fecal Microbiome and Bone Density, Structure and Strength: The MrOS Cohort.” Journal of Bone and Mineral Research, vol. 37, no. 4, 2022, pp. 597–607.

21. Wang, Jihan, et al. “Diversity Analysis of Gut Microbiota in Osteoporosis and Osteopenia Patients.” PeerJ, vol. 5, 2017, e3450. 

22. Santos-Pujol, E., et al. “The Multiomics Blueprint of the Individual with the Most Extreme Lifespan.” Cell Reports Medicine, vol. 6, no. 10, 2025, 102368. 

23. Kadyan, S., et al. “Microbiome-Based Therapeutics towards Healthier Aging and Longevity.” Genome Medicine, vol. 17, no. 1, 2025, p. 75.