Алергічний риніт: чи криється причина у дисбіозі слизової оболонки носа?

Причетність мікробіоти носової порожнини до розвитку алергічного риніту припускалася вже давно. Але що саме являє собою алергія? За своєю суттю це хронічний стан, зумовлений надмірною реакцією клітин імунної системи на зазвичай нешкідливі сторонні речовини, які потрапляють до нашого організму — наприклад, на шерсть тварин, певні продукти харчування або пилок рослин.

Дослідження вже показували, що у людей, які стикаються з алергією, спостерігається зниження різноманітності мікробіоти носової порожнини, що пов'язано з виробленням характерних для цього стану антитіл. Проте які саме роди чи види бактерій відповідають за такий дисбаланс (дисбіоз)? І яку роль вони відіграють у розвитку респіраторних проявів, пов'язаних з алергією? Щоб знайти відповіді, дослідники вирішили детально порівняти мікробіоту носової порожнини 55 людей з алергічним ринітом та 105 здорових добровольців. Науковці обрали правильний напрямок пошуку, і отримані результати допомогли пролити світло на це питання.

Streptococcus salivarius активно заселяє носову порожнину людей з алергією

Ученим вдалося підтвердити зниження різноманітності мікробіоти у пацієнтів з алергічним ринітом порівняно зі здоровими учасниками контрольної групи. Головною відмінністю виявилася присутність бактерій роду Streptococcus, зокрема виду Streptococcus salivarius, кількість якого була значно вищою у людей, які мають алергію. Натомість у здорових добровольців переважав мікроорганізм Staphylococcus epidermidis — вид, який вважається корисним для підтримки балансу мікробіоти носової порожнини.

Липка та запальна… чи можна полегшити прояви алергії, усунувши цю бактерію з носової порожнини?

Щоб краще зрозуміти роль S. salivarius, дослідники протягом трьох днів переносили ці бактерії, виділені у пацієнтів з алергією, мишам разом із Alternaria alternata — алергеном, який здатний викликати алергічний риніт. У відповідь в організмі сенсибілізованих мишей почали вироблятися кілька протизапальних білків. Щобільше, коли бактерії S. salivarius від пацієнтів з алергією та S. epidermidis від здорових добровольців помістили на клітини слизової оболонки носа мишей, лише S. salivarius стимулювала розвиток запалення та біохімічного каскаду, характерного для алергічних реакцій. Також спостерігалося надмірне вироблення гена муцину-5AC — «липкої» речовини, яка в нормі захищає слизові оболонки, що може свідчити про гіперреактивність дихальних шляхів. Насамкінець, на відміну від S. epidermidis, бактерія S. salivarius сильніше прикріплювалася до клітин слизової оболонки за умов впливу алергену. Цього не відбувалося лише тоді, коли миші були генетично модифіковані так, щоб не виробляти цей муцин. Таке щільне прикріплення збільшує контакт між речовинами бактерії, що стимулюють запалення, та відповідними рецепторами у слизовій оболонці носа.