Анорексія нервова: дисбаланс мікробіоти кишечника може підтримувати розвиток розладів харчової поведінки

Мікробіота кишківника

Відповідно до результатів дослідження, проведеного в Данії, мікробіота кишечника жінок із нервовою анорексією має виражені ознаки дисбалансу. Шляхом впливу на обмін речовин та вісь «кишечник — головний мозок», цей дисбаланс може сприяти розвитку та тривалому збереженню супутніх проявів захворювання, як-от зниження маси тіла та втрата апетиту.

Про цю статтю

Створений 08 July 2026

Оновлений 08 July 2026

Нервова анорексія — це розлад харчової поведінки, який виявляють приблизно в 1% населення, причому близько 95% усіх випадків припадає на жінок. Цей стан характеризується викривленим сприйняттям власного тіла та нав'язливим прагненням знизити масу тіла, що спонукає до суворого добровільного обмеження кількості їжі.

Такі дії, у свою чергу, призводять до значного виснаження організму та розвитку супутніх ускладнень, які в деяких випадках можуть становити загрозу для життя. Причини виникнення нервової анорексії досі залишаються недостатньо вивченими, а підходи до її менеджменту є комплексними й складними, через що досягти стійкої ремісії вдається менше ніж у половині випадків. Попередні дослідження, у яких брала участь невелика кількість пацієнтів, уже пов'язували порушення балансу мікробіоти кишечника (дисбіоз) із цим розладом. Проте залишається відкритим питання: чи може кишковий дисбіоз безпосередньо сприяти розвитку цього захворювання?

Виражений дисбаланс мікробіоти кишечника у жінок із нервовою анорексією

Дослідники проаналізували зразки калу та крові, взяті у 77 жінок із нервовою анорексією та 70 здорових жінок аналогічного віку. Порівнявши склад кишкової мікробіоти та метаболітів у крові між двома групами, науковці дійсно виявили помітні відмінності. Наприклад, у мікробіоті кишечника жінок із нервовою анорексією містилося менше бактерій роду Roseburia, які вважаються корисними для здоров'я. Крім того, більша кількість бактерій роду Clostridium асоціювалася з важчим перебігом проявів анорексії. Це дозволяє припустити, що зазначені види мікроорганізмів можуть бути залучені до процесів регуляції харчової поведінки.

1% становить поширеність нервової анорексії, яка є серйозним розладом харчової поведінки, серед населення.

95% від усіх зареєстрованих випадків цього розладу припадає на жінок.

Кишкова мікробіота може впливати на розвиток розладів харчової поведінки

На наступному етапі дослідники провели трансплантацію зразків калу від жінок із нервовою анорексією мишам, які вирощувалися в повністю стерильних умовах. Протягом трьох тижнів тваринам на 30% обмежували кількість їжі, щоб відтворити особливості харчової поведінки пацієнтів з анорексією. У результаті миші, яким пересадили мікробіоту від пацієнток із нервовою анорексією, втратили більше маси тіла і потребували більше часу для її відновлення до нормальних показників порівняно з тваринами з контрольної групи. Подальший функціональний аналіз бактерій, присутніх у калі мишей, підтвердив потенційну роль кишкової мікробіоти в регуляції харчової поведінки.

Результати цього дослідження дозволяють припустити, що дисбаланс кишкової мікробіоти та зміна рівнів метаболітів у крові у жінок із нервовою анорексією можуть відігравати роль у розвитку цього розладу. Зазначені сполуки можуть впливати на організм через кровотік, а також шляхом передачі сигналів нервовими каналами зв'язку між кишечником і мозком, чинячи дію на регуляцію апетиту, емоційного стану та поведінкових реакцій.