Гриби у складі мікробіоти можуть відігравати роль у розвитку депресії у підлітків
Відповідно до результатів дослідження, проведеного в Китаї за участю підлітків, бактерії є не єдиними мікроорганізмами кишечника, пов'язаними з депресивними станами. Мікроскопічні гриби, що населяють товсту кишку, також можуть впливати на цей процес.
Джерела
Ця стаття базується на науковій інформації en_sources_text_end
Про цю статтю
Чи може депресія бути пов'язаною з мікроскопічними грибами, які населяють наш кишечник разом із бактеріями та вірусами?
Саме таке припущення висловлюють автори дослідження за участю підлітків, результати якого нещодавно були опубліковані в науковому журналі Journal of Affective Disorders¹. Ці дані стають ще одним свідченням на користь існування зв'язку по осі «кишечник — мозок».
Ретельне вивчення кишкових грибів серед 300 підлітків
Китайські дослідники запросили до участі в роботі 145 підлітків віком від 12 до 18 років, які мали прояви депресії. У кожного з них було взято зразки калу (вагою 2 г) для детального аналізу грибкового (тобто мікобіоти) та бактеріального складу кишкової мікробіоти. Отримані результати порівняли з даними аналізу зразків 110 дітей, які не мали розладів ментального здоров'я.
Якими виявилися результати?
По-перше, між підлітками з проявами депресії та їхніми здоровими однолітками було виявлено суттєві відмінності у складі мікобіоти.
Майже половина європейців не знають, що мікробіота містить гриби
Ви не знали, що крім бактерій і вірусів у нашій мікробіоті живуть ще й гриби? У цьому ви точно не самотні! Згідно з даними Міжнародного обсерваторію мікробіоти (великого опитування Ipsos за участю 6500 осіб у семи країнах), майже половина європейців (46%) не знають, що мікробіота складається з бактерій, грибів та вірусів. Така ж ситуація спостерігається у половини жителів Бразилії та Китаю.
«Грибковий дисбіоз»
Автори дослідження відзначили наявність «грибкового дисбіозу» (загального порушення складу та функцій мікробіоти, що виникає через поєднання факторів довкілля та індивідуальних особливостей організму) у групі підлітків із депресивними станами. У них виявили вищу кількість грибів родів Saccharomyces та Apiotrichum, але меншу — родів Aspergillus та Xeromyces порівняно зі здоровими учасниками. Схожий тип дисбіозу раніше вже описували у дітей із розладами аутистичного спектра та синдромом Ретта.
Ці висновки викликають значний інтерес, оскільки попередні наукові роботи показали: гриби здатні синтезувати молекули, які можуть потрапляти до головного мозку та впливати на поведінкові реакції. Наприклад, представники роду Aspergillus можуть опосередковано впливати на процеси запалення в центральній нервовій системі та змінювати її функціонування.
Мікобіота: важлива складова здоров'я людини
Хоча мікроскопічні гриби в мікробіоті є менш чисельними порівняно з бактеріями (вони становлять лише близько 0,1% усіх мікроорганізмів кишечника), менш відомими та гірше вивченими, цей «мікобіом» усе одно має суттєве значення для нашого організму.
Згідно з науковим оглядом, опублікованим у 2022 році в журналі The Lancet²:
-
вони беруть участь у регуляції гомеостазу та імунного захисту;
-
дисбаланс грибкового складу може бути пов'язаний із певними станами, серед яких запальні захворювання кишечника, колоректальний рак і рак підшлункової залози, ожиріння, цукровий діабет, розлади аутистичного спектра та хвороба Альцгеймера;
-
вони постійно взаємодіють із кишковими бактеріями та клітинами імунної системи за допомогою різних речовин (пептидів, коротколанцюгових жирних кислот — джерел енергії для клітин організму, які взаємодіють з імунною системою та залучені у зв'язок між кишечником і мозком, — цитокінів тощо);
-
стабільна взаємодія з бактеріями мікробіоти вважається одним із маркерів нормального стану здоров'я.
Вплив на бактерії кишкової мікробіоти
Дослідження також виявило, що у підлітків із депресивними станами присутність певних грибів супроводжувалася зміною кількості конкретних бактерій. Це вказує на тісну взаємодію між цими двома великими групами мікроорганізмів.
Крім того, характер цих зв'язків між грибковими та бактеріальними популяціями помітно відрізнявся від того, що спостерігався у здорових підлітків. Науці відомо, що саме збалансована та міцна взаємодія між бактеріями та грибами є ознакою стабільності всієї мікробної екосистеми.
Наприклад, у кишковій мікробіоті підлітків із депресивними станами було зафіксовано зниження кількості грибів роду Penicillium та бактерій роду Faecalibacterium. Бактерія Faecalibacterium prausnitzii добре відома дослідникам завдяки своїм протизапальним властивостям, а також потенційному протитривожному та антидепресивному ефекту (що було продемонстровано в дослідженнях на тваринах). І навпаки: гриби роду Candida, відомі своїм можливим несприятливим впливом на організм, виявили прямий зв'язок із бактеріями Bacteroides та Parasutterella. Таке спільне збільшення їхньої кількості потенційно може супроводжувати перебіг депресивних станів.
Мікробіота кишківника
На шляху до нових підходів у менеджменті депресії
Це дослідження є однією з перших спроб вивчити зв'язок між мікобіотою та депресивними станами у підлітків. Хоча отримані результати ще потребують додаткового підтвердження, вони відкривають нові перспективи для можливого моделювання кишкового мікобіому в майбутньому (зокрема, за допомогою пробіотиків, пребіотиків, засобів цільової дії або інших інноваційних підходів). Це може допомогти у покращенні контролю над цим станом, менеджмент якого й досі залишається складним завданням.
