Інтерв’ю з експерткою: професоркою Лоуренс Зітвогель

Через які механізми мікробіота впливає на ефективність хіміотерапії або імунотерапії?

Наші дослідження показали, що хіміотерапія призводить до кишкової проникності, що сприяє поширенню бактерій в імунну систему. Незважаючи на те, що це явище є джерелом багатьох побічних ефектів (нудота, діарея, блювота), воно також, як це не парадоксально, дуже корисне, оскільки стимулює імунну систему та підсилює дію протипухлинного препарату. 

Що стосується імунотерапії, її метою є мобілізація імунної системи проти пухлин, і успіх імунотерапії також залежить від мікробіоти кишківника. Вплив мікробіоти відбувається за трьома основними механізмами:

• Склад мікробіоти впливає на розподіл лімфоцитів (білих кров’яних тілець) у травному тракті, і таким чином впливає на ендогенну систему захисту, як нещодавно було показано в кількох статтях.
• Деякі з її метаболітів можуть активувати імунну систему, хоча це ще належить продемонструвати.
• Активує механізми відновлення кишкового бар’єру, що сприяє ефективності лікування.

Як ці відкриття змінять лікування онкологічних захворювань, які лікуються хіміотерапією чи імунотерапією?

Пробіотики, які використовуються як доповнення до наявного терапевтичного арсеналу (хірургія, радіотерапія, хімієтерапія, гормональна терапія, імунотерапія), можуть стати шостим терапевтичним методом проти раку. У випадку відсутності інфекції ми уникнемо призначення профілактичних антибіотиків (превентивне лікування), а у випадку наявності інфекції ми відкладемо імунотерапію. Наша мета – виявити пацієнтів з дисбактеріозом кишківника та відновити їх мікробіоту перед початком імунотерапії чи хімієтерапії.  

Які наразі розглядаються напрями дослідження щодо модуляції складу кишкової мікробіоти?

Основними напрямками досліджень з відновлення кишкової мікробіоти є призначення пробіотиків та трансплантація фекальної мікробіоти (пересадка мікробіоти здорової особи в кишковий тракт хворого). Ці бактерії, що називаються "онкомікробіотиками", самі по собі не можуть підвищити ефективність хіміотерапії або імунотерапії. Їхня мета - підготувати організм пацієнта з дисбіозом до позитивної відповіді на імуномодулюючі методи лікування. Все більше біотехнологічних компаній займаються спробами створення "протиракових" пробіотиків. Однак лише міждисциплінарні дослідження, за якими слідують масштабні клінічні випробування, зможуть визначити, які з бактерій є "дружніми", та оцінити їх ефективність в контексті хіміотерапії або імунотерапії. Ми можемо очікувати прогресу у найближчому майбутньому.