Чи захищають L. iners вагінальну мікробіоту під час вагітності?
Яку ж роль відіграє L. iners у вагінальному здоров'ї під час вагітності? Китайське дослідження¹ підкреслює складну, але загалом корисну роль цієї бактерії у підтриманні здорової вагінальної мікробіоти
Про цю статтю
Вагінальна мікробіота — це складна екосистема бактерій, що мешкають у піхві й відіграють вирішальну роль у жіночому здоров'ї, у тому числі під час вагітності. Наприклад, вища концентрація лактобактерій, здається, знижує ризик викидня.
Серед різних лактобактерій вагінальної флори Lactobacillus iners особливо цікава, оскільки ця бактерія зустрічається як у здоровій, так і в патологічній мікробіоті, що породжує запитання про її точну роль. Дослідження, проведене на 91 китайській жінці в третьому триместрі вагітності, дає нові відповіді.
Вищий рівень L. iners у здорових жінок
Дослідження показує, що кожна друга здорова жінка має вагінальну флору, де домінує L. iners, тоді як менш ніж кожна третя жінка з «нездорової» групи (гестаційний діабет, ускладнення вагітності тощо) має такий тип мікробіоти. І навпаки, флора, де домінує L. crispatus, частіше зустрічається у майбутніх матерів зі станами здоров'я. Наприклад, такий тип мікробіоти присутній у 57% жінок із гестаційним діабетом.
Чи може вища частота та чисельність L. iners пояснювати гарне самопочуття вагітних жінок? Дослідники вважають, що це можливо. Адже вища присутність L. iners означає посилене вироблення цією бактерією корисних мікробних молекул. Зокрема, підвищується біосинтез сполуки з лякаючою назвою «тетрагідрофолат», яка допомагає підтримувати помірне запалення наприкінці вагітності.
Цей приклад показує, як певні штами лактобактерій, навіть якщо їх зазвичай не вважають захисними, можуть сприяти регуляції вагінальної екосистеми під час вагітності.
50% 50% здорових вагітних жінок мали мікробіоту, де домінує L. iners.
Різні штами L. iners
Однак не всі штами L. iners однакові. Серед семи штамів, виявлених у вагітних жінок, три штами, пов'язані з бактеріальним вагінозом, були особливо вправними у формуванні небезпечних біоплівок — укриттів, де патогени можуть розмножуватися. Чотири інших штами (одні пов'язані з вагінозом, інші — ні), схоже, здатні пригнічувати ріст патогену Gardnerella vaginalis. Коротко кажучи, кожен штам L. iners має власні характеристики — і, вірогідно, кілька «хитрощів» у своєму «бактеріальному рукаві». Але деякі штами можуть сприяти підтриманню стабільності вагінальної екосистеми у вагітних жінок.
Докладніше — на наших сторінках:
На завершення:
L. iners — не завжди «добра» чи «погана»: вона діє як справжній подвійний агент, і її вплив на вагінальну мікробіоту залежить від контексту, конкретного штаму та навколишньої екосистеми. За цим делікатним балансом необхідно уважно стежити під час вагітності.
