Інтерв’ю з експертом: лікарка Джулі Лемейл

Модуляція кишкової мікробіоти: профілактика та лікування водночас? 

Крім традиційних гігієнічних та дієтичних заходів, особливо регідратації, два пробіотики (дріжджі Saccharomyces boulardii та бактерії Lactobacillus rhamnosus GG (LGG)) здається можуть запобігати діареї, пов’язаній із застосуванням антибіотиків у пацієнтів групи ризику (немовлята, діти з супутніми захворюваннями). Експерти Європейського комітету педіатричної гастроентерології, гепатології та харчування (ESPGHAN) рекомендують ці пробіотики для запобігання діареї. Також вони здатні запобігти початку нозокоміальної (внутрішньолікарняної) діареї у дітей, які перебувають на госпіталізації або в громадських установах: згідно з обнадійливими даними деяких досліджень, які ще потребують підтвердження, вони можуть знижувати ризик на 15%. В якості додаткового лікування гастроентериту, S. boulardii та певних концентраціях Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) можуть скорочувати тривалість діареї на день та знижувати ризик того, що вона триватиме понад чотири дні. Що стосується трансплантації фекальної мікробіоти, вона показана лише у випадках резистентності Clostridium difficile або рецидивуючої інфекції, що рідко зустрічається у дітей. 

Чи впливає лікування антибіотиками на мікробіоту дитини в довгостроковій перспективі?  

Важко відповісти, оскільки наукових доказів наразі немає. Але потрібно поставити питання після лікування антибіотиками, коли мікробіота кишківника порушується на два-три місяці. Потім відбувається процес нормалізації та повернення до попереднього стану мікробіоти пацієнта, хоча відновлена версія й не буде точною копією оригінальної мікробіоти. Оскільки повторне або тривале споживання цих молекул у маленьких дітей ставить під загрозу організацію кишкової мікробіоти та імунної системи, це може мати довгострокові наслідки для кишкової флори та підвищити вразливість до деяких захворювань у подальшому житті.             

Які перспективи профілактики та лікування? 

Безсумнівно пероральна вакцинація. Це дозволило значно зменшити кількість і тяжкість випадків ротавірусної діареї. У цій сфері однією з перспектив є розширення цієї вакцинації для всіх дітей до 6 тижнів (для першої ін'єкції).  Ефективність вакцинації дітей старшого віку зменшується. Дослідники також намагаються розробити більш ефективні вакцини та виявити більш ефективні штами пробіотиків: за деякими науковими даними, імунна відповідь нашого організму може залежати від нашого «бактеріального профілю». Підсилена пробіотиками мікробіота нашого кишківника може дозволити нам краще реагувати на вакцинацію проти ротавірусу.