Винні ротавірус та норовірус

У всіх вікових групах основною причиною гастроентериту є норовірус. Однак у дітей віком до п’яти років ротавірусні інфекції є першою причиною тяжкої та гострої діареї у всьому світі. Найбільше страждають бідні країни, попри наявність вакцин і противірусних препаратів.

Ротавірус було ідентифіковано у 1973 році. Він отримав свою назву через  колесоподібну архітектуру³. Існує десять різних видів, найпоширенішим з яких є A. Окрім діареї (не кров’яної та короткочасної, на відміну від бактеріальної діареї), інфекція викликає блювоту, яка сприяє зневодненню пацієнтів і може перешкоджати ефективності лікування. Ротавірусна інфекція зазвичай протікає важче, ніж діарея, спричинена іншими інфекційними збудниками: лихоманка, нездужання та втома відображають захисну реакцію організму у відповідь на інфекцію. Якщо через тиждень діарея або блювота посилюються, необхідна медична консультація та спеціальне лікування. Передача ротавірусної інфекції можлива протягом року, відбувається в основному через прямий або непрямий контакт з інфікованими людьми. Ускладнення трапляються рідко, але можливі: при попаданні в кров збудник може викликати позакишкові інфекції, переважно неврологічні (менінгіт, енцефаліт, енцефалопатія). Запровадження вакцинації у 2006 році в усьому світі мало два наслідки в багатих країнах: старший вік хворих (тепер це підлітки або люди старше 70 років) і сезонність епідемій.  

Зверніть увагу на дієту та близькі контакти¹⁰!

Норовірус високо інфекційний і відносно стійкий до дезінфекційних засобів. Таким чином, в основному він передається через споживання інфікованої їжі чи води, або через контакт із зараженими предметами чи людьми. Також можливе повітряно-крапельне зараження. Поодинокі випадки можуть швидко призвести до епідемій в обмеженому просторі (круїзні лайнери, заклади охорони здоров’я, лікарні…), а гострі форми можуть викликати важкі кишкові ускладнення (постінфекційний синдром подразненого кишківника, небезпечне для життя зневоднення…). Зазвичай гастроентерит, спричинений норовірусом, триває від одного до чотирьох днів і супроводжується тими ж симптомами, що й гастроентерит, спричинений ротавірусом: біль у животі, нудота, блювання та діарея без крові. Зазвичай він проходить самостійно, але може знадобитися кілька місяців, щоб усунути вірус у здорових носіїв (інфікованих, але без будь-яких симптомів), або іноді навіть років у людей з ослабленою імунною системою; і оскільки вони стають хронічними хворими, вони також стають джерелом хвороб.