Соціофобія: справа не лише в думках, а й у мікробіоті

Мікробіота кишківника Розлади з боку психіки

Команда ірландських учених нещодавно виявила, що мікробіота кишечника людей, які стикаються із соціальною фобією, має специфічні особливості, які відрізняють її від складу мікрофлори здорових добровольців¹. Це відкриття зроблено вперше!

Social phobia is all in the head... and in the microbiota

Про цю статтю

Створений 11 July 2026

Оновлений 11 July 2026

Відомо, що кишечник і головний мозок перебувають у постійному діалозі. Дослідження дозволяють припустити, що так звана «вісь мікробіота-кишечник-мозок» може відігравати важливу роль у розвитку тривожних станів, стресу, великого депресивного розладу та аутизму.

11.12.2023 Хронічна тривога може бути спричинена кишковими бактеріями? Детальніше

А як щодо мікробіоти людей із соціофобією? Чи виявляє вона також особливості, які дозволяють припустити її роль у розвитку цього стану через взаємодію з головним мозком?

Досі брак даних ускладнював пошук відповіді на це запитання. Проте дослідження команди ірландських учених з Університетського коледжу Корка (UCC) вказує на те, що це цілком можливо.

У межах дослідження науковці залучили 31 людину з підтвердженим діагнозом «соціальна фобія», а також 18 здорових добровольців без цього стану. Учасники надали зразки біоматеріалу для аналізу та порівняння складу їхньої мікробіоти. Що ж показали результати цього аналізу?

13% Показники поширеності соціофобії серед населення Європи та США

^{Джерела}

Суттєві відмінності у складі бактерій

Порівняно з контрольною групою, мікробіота учасників із соціальною фобією містила вищу кількість бактерій роду Anaeromassilibacillus. Результати кількох досліджень вказують на те, що представники цього роду можуть бути залучені до розвитку аутизму та депресії — двох станів, які мають спільні фізіологічні процеси із соціальною фобією.

Також у складі їхньої мікробіоти виявили більшу кількість бактерій роду Gordonibacter. Цей мікроорганізм здатний виробляти метаболіт уролітин у процесі розщеплення поліфенолів, який, згідно з науковими даними, може мати вплив на ментальне здоров'я.

У групі учасників із соціальною фобією також було виявлено нижчий рівень бактерій виду Parasutterella excrementihominis. Результати кількох досліджень показують, що кількість цих бактерій часто є зниженою у людей з розладами аутистичного спектра, а також у тих, хто має високий індекс маси тіла (sidenote: Індекс маси тіла Індекс маси тіла (ІМТ) обчислюється як співвідношення ваги людини у кілограмах до квадрата її зросту в метрах (кг/cм2). ) або споживає багато цукру. Останнє, до слова, нерідко спостерігається у людей, які стикаються з різними фобіями, зокрема це було характерно і для учасників цього дослідження.

Іншою помітною відмінністю стало те, що в мікробіоті пацієнтів із соціальною фобією виявили значне збагачення метаболічного шляху розщеплення аспартату за участю специфічного білка. Згідно з аналізом авторів дослідження, цей білок за своєю структурою подібний до іншого білка, який бере участь у метаболізмі триптофану — однієї з речовин-провідників (нейромедіаторів), що забезпечують взаємодію в межах осі «кишечник-мозок».

Коли страх осуду перетворюється на розлад

Соціальна фобія, яку також називають соціальним тривожним розладом — це стійкий та інтенсивний страх перед:

осудом з боку інших людей;
можливим відчуттям приниження, незручності чи сорому в присутності оточуючих.

Цей страх є вираженим і всеохопним, а також часто супроводжується відчутними фізичними симптомами: тремтінням, прискореним серцебиттям, надмірним потовиділенням, нудотою, а в деяких випадках — панічними атаками.

Через такий стан людині може бути важко виконувати навіть прості повсякденні дії, як-от відвідати ресторан, запитати дорогу, скласти іспит або побувати на робочій зустрічі. Окрім цього, за наявності цього розладу спостерігається вищий ризик розвитку депресії або появи залежності від алкоголю.

Цей стан відрізняється від звичайного хвилювання перед публічним виступом чи природної сором'язливості передусім тим, що він спричиняє глибокий психологічний дискомфорт та емоційні страждання.

Для корекції цього стану зазвичай застосовують комплексний підхід, який за призначенням лікаря може включати медикаментозну підтримку (наприклад, антидепресанти чи бета-блокатори) та когнітивно-поведінкову терапію (КПТ)².

На шляху до нових методів лікування та біомаркерів

На думку дослідників, це невелике за обсягом дослідження має надзвичайно важливе значення. Воно закладає підґрунтя для проведення масштабніших наукових робіт, метою яких є підтвердження зв'язку між віссю «кишечник-мозок» і конкретними видами бактерій та розвитком соціального тривожного розладу.

Довгострокові цілі

Надійне майбутнє наукових досліджень спрямоване на те, щоб виявити специфічні біомаркери та розробити нові підходи до терапії соціальної фобії. Цей стан є досить поширеним і може суттєво впливати на якість повсякденного життя, а доступні на сьогодні методи лікування не завжди демонструють бажану ефективність у всіх пацієнтів.