Психобіотична дієта: чи можуть ферментовані продукти та харчові волокна знижувати рівень стресу?

Від "клубка в животі" до неможливості "перетравити" погані новини — усі ми знаємо, як емоції можуть мати буквально "нутряний" вплив на постійний діалог між кишківником і мозком. Ця вісь "кишківник–мозок", що проходить через травну мікробіоту, відкрила величезні перспективи — як для нових знань, так і для рішень, що покращують фізичне й психічне самопочуття. Численні наукові дослідження розкривають роль кишкової мікробіоти у роботі мозку, а отже — у когнітивному та психічному здоров'ї.

Тривожність, депресію та деякі розлади настрою пов'язують із кишковим дисбіозом. А оскільки харчування відіграє важливу роль у балансі кишкової мікробіоти, його можна використовувати і як спосіб підняти собі настрій — особливо якщо раціон містить психобіотичні сполуки (ті, що впливають на мозок через мікробіоту кишківника), наприклад ферментовані продукти або продукти, природно багаті на пребіотики.

Як психобіотики через раціон впливають на організм

Команда дослідників вивчила, як 4-тижнева психобіотична дієта впливає на кишкову мікробіоту, настрій і рівень стресу у 24 здорових дорослих — порівняно з 21 учасником контрольної групи. Раціон "психобіотичної" групи був насичений продуктами, корисними для кишкової мікробіоти: цільнозерновими продуктами, фруктами й овочами з високим вмістом пребіотиків (цибуля, салат, капуста, яблука, банани тощо) та ферментованими продуктами (квашена капуста, кефір, комбуча), тоді як солодощі, солодкі напої та фастфуд звели до мінімуму. Контрольна група дотримувалася лише класичних рекомендацій щодо збалансованого харчування.

Менше стресу менш ніж за місяць

Через 4 тижні зміна харчових звичок дала позитивний результат в обох групах — рівень суб'єктивно сприйнятого стресу знизився порівняно з початком дослідження. Однак суттєвим (на 32%) це зниження було лише в "психобіотичній" групі — і чим суворіше учасники дотримувалися дієти, тим помітнішим був ефект.

Аналіз зразків калу показав лише незначні відмінності у складі кишкової мікробіоти учасників. Водночас у психобіотичній групі (на відміну від контрольної) зафіксували суттєву зміну певних сполук — так званих ліпідних метаболітів.

За словами дослідників, це можна пояснити зменшенням споживання жирів у психобіотичній дієті, але також це може свідчити про те, що кишкова мікробіота впливає на настрій через регуляцію обміну жирів.

Отже, правильне "годування" нашої кишкової мікробіоти потенційно може допомогти знизити рівень стресу. Однак потрібні триваліші дослідження за участю більшої кількості людей, щоб підтвердити вплив психобіотичної дієти на стрес і прояснити механізми, що лежать в основі цього ефекту, а також роль кишкової мікробіоти в цих перевагах.

Рекомендовано спільнотою