Постраждало 500 мільйонів осіб

Алергічний риніт (АР) є дуже поширеним захворюванням. Кількість випадків продовжує зростати у всьому світі, а це близько 500 мільйонів постраждалих.

АР ще називають сезонним ринітом («сінна лихоманка»), що пов'язаний з інгаляційними алергенами - пилком дерев, трав та інших рослин. Цілорічний риніт, наприклад був спричинений алергенами, які присутні цілий рік, як-от пилові кліщі, цвіль або шерсть тварин.

Характерні симптоми

Алергічний риніт проявляється дуже характерними симптомами і, як правило, більш ніж одним:

• Свербіж
• Аносмія (втрата нюху)
• Ринорея (нежить)
• Чхання
• Закладеність носа

Симптоми загострюються у випадках сезонного алергічного риніту та цілорічного алергічного риніту.

Уражена мікробіота

Астма та алергічний риніт дуже пов’язані: близько 20% людей з алергічним ринітом мають астму, а 80% астматиків мають риніт. Спільне між цими двома захворюваннями полягає у тому, що вони обидва пов’язані з дисбактеріозом із низьким розмаїттям кишкової мікробіоти, і, навпаки, більшим бактеріальним розмаїттям мікробіоти ЛОР-органів (вухо-ніс-горло).

Лікування

Лікування алергічного риніту базується на трьох підходах: усунення алергенів, медикаментозне лікування, десенсибілізація та симптоматичне лікування (спрямоване на покращення комфорту хворого). Нарешті, досліджується підхід, який полягає в лікуванні дисбактеріозу та відновленні балансу мікробіоти за допомогою пробіотиків (зокрема, лактобацил), що дає, здавалося б, багатообіцяючі результати.

У центрі уваги дисбактеріозу - стан мікробіоти кишківника

Кишкова мікробіота є основною мікробіотою нашого організму.² Вона налічує щонайменше 1000 різноманітних видів³ мікроорганізмів, включно з бактеріями, грибами та вірусами. Група фірмікутів, що включає добре відому "хорошу бактерію" - лактобактерію, та група бактероїдів разом налічують 70–90% бактеріальної спільноти кишківника.^2,4  Наша мікробіота також містить актинобактерії, які включають біфідобактерії, відомі своєю корисною дією. Інші мікроорганізми в нашій мікробіоті можуть викликати у нас захворювання. Їх називають "потенційними патогенами" (sidenote: Pathogen A pathogen is a microorganism that causes, or may cause, disease. Pirofski LA, Casadevall A. Q and A: What is a pathogen? A question that begs the point. BMC Biol. 2012 Jan 31;10:6. ) , але вони в меншості.² Дисбактеріоз включає одне або кілька з наступних явищ:

• значна зміна відносних пропорцій основних родин бактерій, зокрема втрата лактобацил і біфідобактерій;⁵
• зменшення або повна втрата корисних мікроорганізмів, які зазвичай живуть у нашій мікробіоті (відомих як «коменсальні» мікроорганізми);¹
• зменшення різноманітності мікроорганізмів, що містяться в мікробіоті, тобто знижується розмаїття видів;⁵
• зростання потенційно патогенних мікроорганізмів у мікробіоті.^1,5

У результаті наша мікробіота слабшає, а «погані» бактерії переважають над «хорошими» бактеріями.² Мікробіоті стає важче захищати організм від атак патогенів та виконувати свої основні функції, пов’язані з нашим здоров’ям і благополуччям.^1,6

Дисбаланс власної унікальної мікробіоти

Однак «дисбактеріоз» не є універсальним терміном, який можна застосувати до будь-кого за будь-яких обставин!¹Фактично, склад нашої мікробіоти є індивідуальним для кожної людини і на нього впливають наші гени та мікроорганізми, які колонізували наше тіло під час перших років життя («мікроорганізми» визначаються як «живі організми, які занадто малі, щоб їх можна було побачити неозброєним оком та включає бактерії, віруси, гриби, археї, найпростіші тощо, відомі під загальною назвою "мікроби" (sidenote: https://microbiologysociety.org/why-microbiology-matters/what-is-microbiology.html ) ). Мікробіота настільки сильно відрізняється між людьми, що цілком може бути  унікальною для кожного з нас, як і наші відбитки пальців.⁷ Більше того, вона може змінюватися залежно від нашого віку, здоров’я, рівня стресу та дієти, а також місця нашого проживання та будь-яких ліків, які ми приймаємо.⁸ Це означає, що кожен із нас може відчувати власний специфічний дисбактеріоз, коли наша мікробіота стає незбалансованою та більше не функціонує належним чином у нашому тілі.¹

Які наслідки дисбіозу?

Згідно з визначенням, дисбактеріоз виникає під впливом великої кількості різноманітних і часто взаємопов’язаних факторів.⁵

Фактори, пов’язані з самою людиною, такі як:

• генетика;¹ 
• вік;¹¹
• певні захворювання та травми.¹ 

Фактори, пов'язані з оточенням людини:

• вживання медикаментів: антибіотиків, протизапальних засобів т.і.;^2,5 
• інфекції;¹²
• стиль життя: порушення чи зміна типу харчування, стрес, куріння, погана гігієна т.і.;^1,5,8
• забруднення.⁸

Фокус на...

Як ми можемо відновити баланс мікробіоти? 

Зазвичай після виникнення дисбактеріозу мікробіота здатна природним чином відновити свій початковий рівень, хоча, вона ніколи не матиме точно такого ж складу, як раніше. В такому випадку називатимемо її "стійкою",²⁰ але іноді це відновлення, або повернення до мікробіологічного балансу може зайняти час: наприклад, навіть у здорової дорослої людини це може зайняти шість місяців після прийому антибіотиків.²¹ Зрештою, дисбактеріоз може призвести до тривалого дисбалансу мікробіологічної спільноти, яка самопідтримується протягом тривалого часу. Якщо мікробіота не повернулась до норми то це може свідчити про завдану шкоду здоров’ю.¹

Дисбактеріоз: причина чи наслідок хвороби?

Численні дослідження, у яких порівнювали мікробіоти хворих і здорових людей, показали, що дисбактеріоз пов’язаний із низкою хронічних захворювань, включаючи кишкові захворювання, такі як синдром подразненого кишківника та хвороба Крона, а також ожиріння, алергію, ожиріння, алергію, астму та деякі види раку.¹

Чи викликає дисбактеріоз хворобу чи хвороба викликає його? За словами вчених, відповідь досі неясна, але зараз проводяться численні дослідження, щоб спробувати її знайти.

У 2019 році дослідники запустили масштабний дослідницький проект - Homo symbiosus, який має на меті розібратися в цій проблемі та дати нам краще зрозуміти причини хронічних захворювань пов’язаних із дисбактеріозом кишківника. Гіпотеза дослідників полягає в тому, що "явища кишкового дисбактеріозу, ріст мікроорганізмів, запалення та ослаблення кишкової стінки" є взаємопідтримуючими.¹⁰

Захворювання які характерні для дисбіозу

Дисбактеріоз кишкової мікробіоти спричиняє різноманітні захворювання, включаючи шлунково-кишкові, метаболічні,²² алергічні²³ і навіть психічні розлади.²⁴ Людське тіло є домівкою для специфічних мікробних екосистем, розташованих на шкірі,²⁵ у сечовивідних шляхах,²⁶ піхві,²⁷ легенях²⁹ та ротоглотці.²⁸ Склад цих екосистем може розбалансовуватись та спричиняти певні захворювання.

Дізнатись більше про дисбіоз:

Відновлення балансу мікробіоти сприяє здоров'ю

Що робити при дисбактеріозі? Існує декілька потенційних рішень, які допоможуть відновити баланс мікробіоти та покращити наше здоров’я.

BMI-21.48

Визначення вагінальної мікробіоти людини

Вагінальна мікробіота або вагінальна флора складається із сотень бактерій і меншої кількості грибів (Candida), які населяють піхву.¹

У більшості жінок (сумісно із кишковою мікробіотою) мікробіота піхви знаходиться у балансі, навіть коли її різноманітність низька (близько 200 видів бактерій) і тоді, коли переважають лактобактерії – паличкоподібні бактерії.¹

Мікробіота піхви - це динамічна спільнота, схильна до впливу факторів, які включають етнічне походження, статеві гормони, гормональну контрацепцію, сексуальну поведінку, спринцювання піхви, дієту, звички чи куріння, соціальне середовище (наприклад, життєвий простір) і гени.^1,3

При цьому вагінальна флора живе не одна. Анальний отвір і вхід у піхву розташовані поруч один з одним, тому кишкові бактерії можуть їх колонізувати від одного до іншого.⁴ Таким чином, кишківник є природним резервуаром лактобактерій у піхві, що важливо для балансу вагінальної флори.^5,6,7

Як змінюється вагінальна мікрофлора протягом життя?

Організм розвивається протягом усього життя, як і мікробіота піхви. Склад мікробіоти піхви сильно змінюється від дитинства до дорослого віку і до менопаузи.¹ Гормональні коливання змінюють ритм нашого життя, а також впливають на мікробіоту піхви. Наприклад, менструація тимчасово змінює мікробне різноманіття піхви.⁸ Мікробіота також грає роль в пологах.^1,10 Під час вагітності відбуваються фізіологічні зміни для адаптації організму матері до плоду і навпаки.⁹ У вагітної жінки мікробіота піхви більш стабільна, менш багата і менш різноманітна,⁹ Наприклад, високий рівень естрогену забезпечує пряме домінування лактобацил.^1,8  Зрештою, під час менопаузи вагінальна мікробіота встановлює новий баланс.¹⁰

Чому вагінальна мікробіота відіграє ключову роль у здоров'ї жінки?

Бактерії у вагінальній мікробіоті допомагають підтримувати здоровим вагінальне середовище.¹ Деякі з цих бактерій, зокрема лактобацили, перешкоджають патогенним мікроорганізмам (sidenote: мікроорганізми Живі організми занадто малі, щоб їх можна було побачити неозброєним оком. До них відносяться бактерії, віруси, гриби, археї, найпростіші і т.д., відомі під загальною назвою "мікроби". Джерело: What is microbiology? Microbiology Society. ) заселятися у піхву.

Було запропоновано ряд механізмів:

• виробництво мікробіотою молочної кислоти підтримує кисле середовище (pH ≤ 4.5), яке несприятливе для деяких патогенів^11,12
• захисні сполуки, які виробляє мікробіота, такі як пероксид водню (H₂O₂) чи інші антибактеріальні субстанції (бактеріоцини) перешкоджають заселенню іншими бактеріями, вірусами чи грибами^11,12
• мікробіота діє як бар’єр, що ускладнює проникнення патогенів у стінку піхви. Наявність лактобацил прискорює оновлення епітелію, до якого можуть спробувати прикріпитися патогенні мікроорганізми^11,12
• мікробіота сприяє виробленню вагінальним епітелієм захисного слизу, який утримує патогени на відстані^11,12
• стимулюючи імунну систему жінки, мікробіота покращує її здатність боротися з атаками патогенів^11,12

Як проявляється дисбаланс вагінальної мікробіоти?

Стрес, хвороба, надмірна гігієна (спринцювання), прийом ліків (антибіотикотерапія тощо), алкоголь, тютюн… усі ці фактори можуть впливати на склад мікробіоти піхви.^8,13 Коли співвідношення мікробіоти порушується то таке явище називають “дисбіозом (sidenote: Дисбіоз Зазвичай визначається як зміна складу та функції мікробіоти, спричинена поєднанням факторів навколишнього середовища та індивідуальних особливостей людини. Levy M, Kolodziejczyk AA, Thaiss CA, et al. Dysbiosis and the immune system. Nat Rev Immunol. 2017;17(4):219-232.   ) ”.^8,11

Вагінальний дисбіоз — це коли лактобактерії, ключові бактерії вагінальної флори, втрачають своє переважання, таким чином створюються умови для колонізації піхви умовно-патогенними мікроорганізмами.^8,11 Їх присутність часто супроводжується виділеннями з піхви, свербінням і запаленням слизової, або неприємним запахом, але також може протікати безсимптомно.⁸

Вагінальний дисбактеріоз (дисбіоз) пов'язаний з:

• бактеріальним вагінозом, внаслідок колонізації хвороботворними бактеріями¹
• кандидозом, внаслідок розмноження грибка⁸
• зниження фертильності¹¹
• підвищений ризик передчасних пологів¹

Знаючи, що безпосередньо впливає на це, як ми можемо подбати про власну вагінальну мікробіоту?

Важливо піклуватися про мікробіоту піхви. Щоденна інтимна гігієна має вирішальне значення для профілактики дисбактеріозу. Існує багато неправдивої інформації, тому важливо розуміти, що робити МОЖЛИВО, а що НЕ ВАРТО.

Щоденно:

Хоча спринцювання піхви не рекомендується, оскільки воно змінює вагінальну флору то зовнішнє промивання вульви відповідним інтимним гелем¹⁵ допомагає зменшити небажане накопичення вагінальних виділень, поту, сечі та фекальної контамінації.¹⁶

Вимоги щодо збереження здов'я вагінальної мікробіоти:

Гігієна залишається необхідною,¹⁵ але цього недостатньо. Кілька варіантів для вагінальної мікробіоти вже існують або зараз тестуються:

• Пробіотики: Пробіотики — це живі мікроорганізми, які при введенні у відповідних кількостях надають переваги у формуванні здоров’ю господаря.^17,18 Вони можуть зменшити або безпечно виправити дисбаланс мікробіоти. Пробіотики для жінок, які вводяться через піхву або перорально, можуть допомогти відновити баланс вагінальної флори, покращити симптоми та зменшити ризик рецидиву різних вагінальних інфекцій.^13,19,20,21 Також, це стосується як жінок дітородного віку, так і жінок у постменопаузі.^13,20,21
• Пребіотики: Пребіотики — це специфічні харчові волокна, які неперетравлюються та приносять користь здоров’ю. Вони вибірково використовуються корисними мікроорганізмами мікробіоти господаря.^22,23 Додавання клітковини у препарати із пробіотиками називається симбіотичними препарати.²⁴ Вважається, що пребіотики для жінок сприяють росту лактобацил і допомагають відновити здорову кислотність піхви.^19,25,26

BMI-21.12

ГОНОРЕЯ У ЖІНОК: ЗВ'ЯЗОК МІЖ МІКРОБІОТОЮ ПІХВИ І СИМПТОМАМИ?

^{Lovett A, Seña AC, Macintyre AN, et al. Cervicovaginal Microbiota Predicts Neisseria gonorrhoeae Clinical Presentation. Front Microbiol 2022; 12: 790531.}

Щорічно у світі реєструється майже 90 мільйонів випадків гонореї. У жінок інфекція нижніх статевих шляхів Neisseria gonorrhoeae має дуже різні наслідки, від повної відсутності симптомів до цервіциту. Хоча фактори, що стоять за цією мінливістю, невідомі, можливо, залучена цервіко-вагінальна мікробіота. Фактично, нещодавно дослідники показали, що цервіко-вагінальна мікробіота передбачає клінічні прояви гонореї у жінок.
Це результати пілотного дослідження у США за участю 19 пацієнтів, інфікованих N. gonorrhoeae, 10 з яких були із симптомами та 9 проходили безсимптомнимо. Більшість із цих пацієнток були афроамериканками, популяцією, чия мікробіота частіше має низький вміст лактобактерій, ніж у жінок походженням із близького сходу (регіон Кавказьких гір). Інфекція Neisseria spp. становила лише 0,24% випадків, це близько 19 пацієнток серед присутніх, що проходило як із симптомами так і безсимптомно. Половина пацієнток у кожній групі також мали супутні інфекції Chlamydia trachomatis та/або Trichomonas vaginalis.
Шийково-вагінальна мікробіота у безсимптомних пацієнток без супутньої інфекції частіше містила мікробні спільноти з домінуванням лактобактерій (в середньому 92,2% бактерій), ніж у пацієнток із симптомами без супутньої інфекції (21,6%).
На відміну від цього, жінки з симптомами мали мікробні спільноти, що характеризувались більш різноманітними та гетерогенними таксонами бактерій. Вони складалися із суміші анаеробних бактерій, пов’язаних з бактеріальним вагінозом (BV): Prevotella, Sneathia, Mycoplasma hominis і Bacterial Vaginosis-Associated Bacterium-1 (BVAB1) / Candidatus Lachnocurva vaginae.
Ці результати - лише результати пілотного дослідження на невеликій вибірці. Перший важливий крок, але необхідні подальші дослідження для оцінки потенційного захисного ефекту проти інфекції N. gonorrhoeae вагінальної мікробіоти з домінуванням Lactobacillus.

Що таке мікробіота кишківника людини?

Ви, мабуть, вже чули про «мікрофлору кишківника». Так-от, по-науковому вона називається «кишкова мікробіота». Мікробіота складається з трильйонів мікроорганізмів (sidenote: мікроорганізми Живі організми занадто малі, щоб їх можна було побачити неозброєним оком. До них відносяться бактерії, віруси, гриби, археї, найпростіші і т.д., відомі під загальною назвою "мікроби". Джерело: What is microbiology? Microbiology Society. ) ,¹  які населяють ваш кишківник. Серед них бактерії, віруси, грибки (зокрема дріжджі) і навіть паразити.

До речі, слова «мікробіота» та «мікробіом» часто вживаються як синоніми, проте вони мають різні значення. Термін «мікробіота» використовується, коли йдеться про мікроорганізми та відповідає на питання «хто там?», переважно про «особин», тоді як «мікробіом» вказує на їхній геном, «що в них усередині»,² і відповідає на питання «що вони роблять», тобто яка їхня функція.

Кожен із нас має свою унікальну, як відбиток пальця,¹ мікробіоту. Коли ви народжуєтесь, фекальні й вагінальні мікроорганізми, що передаються вашою матір’ю під час вагінальних пологів, або мікроорганізми навколишнього середовища в разі кесарського розтину,³ стають початком колонізації мікробіоти вашого кишківника.⁴ Для формування, урізноманітнення та стабілізації мікробіоти кишківника потрібно приблизно три роки.⁵ У дорослому віці⁶ склад мікробіоти залишається порівняно стабільним аж до старості, допоки вона знову зазнає глибоких змін і стане дещо збідненою.⁷

Чому мікробіота кишківника вкрай важлива для вашого здоров’я?

Мікробіоту кишківника можна вважати функціональним органом людського організму. Вона тісно взаємодіє з кишківником і відіграє чотири важливі ролі.

Незбалансована мікробіота кишківника та пов’язані з нею захворювання

Що таке незбалансована мікробіота кишківника?

Склад мікробіоти кишечника характеризується високою різноманітністю (кількість різних видів, наявних в організмі людини) і чисельністю (загальна кількість наявних мікроорганізмів). Коли склад порушується то втрачається баланс, що призводить до дисбіозу (sidenote: Дисбіоз Зазвичай визначається як зміна складу та функції мікробіоти, спричинена поєднанням факторів навколишнього середовища та індивідуальних особливостей людини. Levy M, Kolodziejczyk AA, Thaiss CA, et al. Dysbiosis and the immune system. Nat Rev Immunol. 2017;17(4):219-232.   ) ,¹³ який може супроводжуватися низкою захворювань у всьому організмі.

Дисбіоз як причина чи наслідок цих захворювань? Наукові дослідження поки що не дають однозначної відповіді на це питання.

Але роль кишкової мікробіоти людини не обмежується кишківником: нещодавні дослідження показали, що кишкова мікробіота може відігравати роль не тільки в шлунково-кишковому тракті. Насправді кишкова мікробіота пов’язана з багатьма позакишковими захворюваннями: наприклад, акне,²³ алергія,²⁴ ожиріння,²⁵ тривожні розлади,²⁶ розлади аутистичного спектру²⁶ …та це ще не все. Схоже, мікробіота кишківника також може бути пов’язана з нейродегенеративними захворюваннями, такими як хвороба Альцгеймера²⁷ та Паркінсона.²⁸ Насправді існує двонаправлений зв’язок між кишківником і мозком, який називається «вісь кишківник-мозок-мікробота», а кишкова мікробіота в свою чергу може впливати на це впливати. Ось тому ваш кишківник іноді називають вашим другим мозком.

Як подбати про власну мікробіоту? 

Ви можете впливати на це самостійно...

Ви вже знаєте головну роль кишкової мікробіоти в здоров’ї людини. Тому варто потурбуватись про власну мікробіоту? Багато наукових досліджень піднімали питання про те, як уникнути будь-яких порушень у її складі та зберегти чисельність мікроорганізмів якомога збалансованими.²⁹  Відповідь не така проста, бо необхідно залучити корисні бактерії чи дріжджі, щоб заповнити чи збагатити існуючу мікробіоту чи витіснити патогенів. Фактично, ідея полягає в тому, щоб вплинути на мікробіоту та допомогти їй функціонувати безперебійно, тим самим покращуючи здоров’я господаря.³⁰

BMI 21.10

Хто така мікробіота шкіри?

Почнемо зі шкіри, найбільшого органа людського тіла та його першої лінії захисту. Шкіра виконує роль потрійного захисного бар’єра:^1,2

• фізичний бар’єр, який захищає внутрішні органи від впливу зовнішнього середовища;³
• хімічний бар’єр: суха та багата на солі й кислотні сполуки шкіра — вороже середовище для багатьох мікроорганізмів;⁴
• імунний бар’єр: завдяки захисним клітинам шкіри, які запобігають колонізації та інфікуванню патогенними мікробами.² 

Незважаючи на це, шкіра також має власну характерну мікробіоту, до якої входять бактерії (Cutibacterium acnes, Staphylococcus epidermidis тощо), грибки (наприклад Malassezia), віруси (наприклад папіломавірус) і паразити (зокрема кліщі, як-от Demodex). Ці мікроорганізми живуть у цілковитій гармонії і разом утворюють мікробіоту шкірного покриву.^1,5

Як ви вже, мабуть, помітили, ваша шкіра змінюється від однієї частини тіла до іншої:  

• суха на передпліччі та долонях;^1,5
• жирна на обличчі, грудях і спині;^1,5
• волога у пахвах, на згинах ліктів, у ніздрях, на задній частині колін і в паху.^1,5

Кожна з цих ділянок шкіри має окрему мікробіоту, пристосовану до свого специфічного середовища¹. Деякі дослідники також виділяють четверту ділянку на стопах (нігті, п’ятки та простір між пальцями ніг).¹
Окрім цих варіацій по всій поверхні шкіри, існують також варіації залежно від глибини або шару шкіри: що глибше ви проникаєте в дерму, то менше мікроорганзмів (sidenote: мікроорганізми Живі організми занадто малі, щоб їх можна було побачити неозброєним оком. До них відносяться бактерії, віруси, гриби, археї, найпростіші і т.д., відомі під загальною назвою "мікроби". Джерело: What is microbiology? Microbiology Society. ) і більше ці мікроорганізми подібні до мікрооганізмів у інших людей.⁶ 

Як мікробіота шкіри змінюється протягом життя? 

Мікробіота шкіри залишається порівняно стабільною протягом тривалого часу^1,5 і змінюється лише на основних етапах життя.  

У момент народження дітям, народженим вагінальним шляхом, передаються вагінальні бактерії (Lactobacillus, C. albicans), а народженим за допомогою кесарського розтину — мікроорганізми, які населяють шкіру (Staphylococcus, Streptococcus). У період статевого дозрівання швидкість секреції гормонів росту різко зростає. Шкіра стає жирнішою і відбирає більш пристосовані мікроорганізми, які продовжують жити в дорослому віці. Шкіра поступово змінюється з віком, із послабленням імунної системи, при сповільненні процесу оновлення клітин, навіть при зменшенні потовиділення та змінах у виробленні шкірних жирів.^7,8
 
Ці фізіологічні зміни модифікують середовище шкіри та впливають на мікробний баланс,⁷ який стає різноманітнішим і переживає зміни в домінуванні бактеріальних груп.⁸

Чому мікробіота шкіри є важливим фактором для її здоров’я? 

Мікробіота шкіри знає, як віддячити своєму господареві за їжу та притулок. Вона захищає господаря від патогенів (sidenote: патогенів Патоген - це мікроорганізм, який викликає або може викликати захворювання. Pirofski LA, Casadevall A. Q and A: What is a pathogen? A question that begs the point. BMC Biol. 2012 Jan 31;10:6. )  завдяки своїй фізичній присутності на шкірі та виділенню антибактеріальних молекул і кислот.² Але це ще не все, мікробіота шкіри також відіграє важливу роль для імунітету: вона стимулює механізми імунного захисту епідермісу і організму загалом, заспокоює запалення там, де це потрібно.⁴

Які захворювання пов’язані з незбалансованою мікробіотою шкіри? 

На склад мікробіоти шкіри здебільшого впливають характеристики господаря (вік, стать, гени, імунний статус, раціон харчування, рівень стресу) і навколишнє середовище (спосіб життя, побутова й особиста гігієна, умови проживання, географічне розташування, вплив сонячного світла тощо).² Іноді такі фактори, як стрес, зміна способу життя або використання ліків (наприклад, антибіотиків) чи засобів особистої гігієни, порушують баланс мікробіоти: бактерії, які раніше були корисними для господаря, беруть верх і стають патогенними.¹ Багато поширених захворювань шкіри пов’язані зі змінами мікробіоти. Це явище відоме як дисбіоз (sidenote: Дисбіоз Зазвичай визначається як зміна складу та функції мікробіоти, спричинена поєднанням факторів навколишнього середовища та індивідуальних особливостей людини. Levy M, Kolodziejczyk AA, Thaiss CA, et al. Dysbiosis and the immune system. Nat Rev Immunol. 2017;17(4):219-232.   ) .¹

Дисбактеріоз часто пов’язаний із патологічними станами шкіри, як-от акне,⁹ атопічний дерматит,¹⁰ псоріаз,¹¹ себорейний дерматит,¹² розацеа,¹³ або рак шкіри.¹⁴ Зміни мікробіоти шкіри також можуть спостерігатись у разі непатологічних станів шкіри, як-от чутлива шкіра, відчуття дискомфорту або подразнення, попрілість. Шкіра постійно зазнає впливу різних зовнішніх факторів, пов’язаних зі способом життя (холод, спека, сонце, ультрафіолет, засоби гігієни тощо) або індивідуальними особливостями (гени, чутливість, алергія тощо), які можуть впливати на фізичні, механічні або мікробні властивості шкірного бар’єра.¹⁵ Мікробіота також бере участь у загоєнні ран¹⁶ і формуванні запаху тіла.¹⁷

Як доглядати за мікробіотою шкіри?  

Тепер ви знаєте про важливість мікробіоти шкіри для здоров’я вашої шкіри, а також те, що мікробіота кишківника теж відіграє певну роль для здоров’я шкіри.

Як можливо подбати про різноманіття мікробіоти так, щоб шкіра залишалася здоровою? Багато дослідників вивчали це питання. На жаль, виявилося, що недостатньо просто використовувати корисні бактерії або дріжджі для поповнення чи збагачення наявної мікробіоти або змінювати мікробіоту на ту яка не здатна виконувати свою функцію. Натомість ідея полягає в тому, щоб модифікувати мікробіоту, змусивши її правильно функціонувати й поліпшувати здоров’я власника.

Як саме це можна зробити? Існує кілька способів покращити баланс і різноманітність мікробіоти кишківника, кожен із яких має свої особливості:

Препарати для перорального застосування:

Існування вісі «кишківник-шкіра» породжує надію на те, що ми зможемо покращити здоров’я шкіри, регулюючи мікробіоту кишківника за допомогою пробіотиків, пребіотиків і симбіотиків або завдяки кращій дієті:

• Пробіотики — це живі мікроорганізми, які приносять користь для здоров’я господаря, якщо застосовувати їх у належних кількостях.^19,20 Для лікування низки запальних захворювань шкіри ефективним є використання спеціалізованих пробіотиків.¹⁴
• Пребіотики — це специфічні неперетравлювані корисні для здоров’я харчові волокна. Вони вибірково використовуються корисними мікроорганізмами у мікробіотопі господаря^21,22 Симбіотики²³ - поєднання пребіотиків і пробіотиків, показали обнадійливі результати для лікування атопічного дерматиту.²⁴
• Дієта: різноманітність та якість того, що ми їмо, сприяє балансу мікробіоти нашого кишечника.^25,26 Погано збалансована дієта може вплинути на склад кишківника та спричинити низку захворювань.²⁷ Щоб підтримувати наш кишківник у формі, ми повинні знати, які продукти мають сприятливий або несприятливий вплив на нього.²⁸

Препарати для місцевого застосування

Хоча проведено небагато досліджень, але засоби, які наносяться на шкіру та містять деякі види пробіотиків чи пребіотики або їх комбінацію, показали позитивні результати в покращенні стану здоров’я шкіри у пацієнтів із захворюваннями шкіри.^14,24

Однак для оптимізації їхнього складу потрібно провести додаткові клінічні випробування. Тому так важливо стежити за нашими останніми новинами про мікробіоту шкіри.

BMI-21.13