Рівновага між «хорошими» і «поганими» бактеріями мікробіоти може бути порушена з багатьох причин. Цей дисбаланс, відомий як дисбіоз (sidenote: Дисбіоз Зазвичай визначається як зміна складу та функції мікробіоти, спричинена поєднанням факторів навколишнього середовища та індивідуальних особливостей людини. Levy M, Kolodziejczyk AA, Thaiss CA, et al. Dysbiosis and the immune system. Nat Rev Immunol. 2017;17(4):219-232.   ) , може викликати багато захворювань різного ступеня тяжкості. Трансплантація фекальної мікробіоти (також має назву “фекальна бактеріотерапія”) є можливим терапевтичним рішенням.

Трансплантація фекальної мікробіоти: багатовікове рішення

Пересадка калу - це давній метод лікування, оскільки його проводили в Китаї ще в 4 столітті! Хоча її ефективність була визнана європейськими науковими товариствами лише в 2013 році. На теперішній час вона показана лише при рецидивуючих інфекціях спричинених C. difficile, а її успішність становить 90% випадків.

Однак залучення мікробіоти до багатьох інших захворювань (запальні захворювання кишківника, діабет, ожиріння, нервово-психічні розлади тощо) свідчить про те, що показання до трансплантації фекальної мікробіоти (далі ТФМ) незабаром можуть бути розширені.

Процедура

Після відбору донор готується до процедури, приймаючи проносні засоби. Далі стілець донора розбавляють у стерильному розчині та фільтрують для введення реципієнту. Реципієнт приймає препарат, подібний до того, що використовується для колоноскопії, щоб усунути порушену мікробіоту. Існує кілька шляхів введення калу: введення зонда через ніс в шлунок або дванадцятипалу кишку, колоноскопія, клізма або, рідше, прийом гастрорезистентних капсул. Пацієнт сам вирішує зі своїм лікарем, який шлях найкраще відповідає його ситуації.

Що таке ожиріння?

Ожиріння і надмірна вага найчастіше є результатом дисбалансу між споживаними калоріями і калоріями, які організм витрачає. Наприклад споживання надто великої кількості жиру або цукру порівняно з фактичними витратами енергії.^3,4 Таке надмірне збільшення жирових відкладень може завдати шкоди здоров'ю і значно скоротити тривалість життя.³ Люди з надмірною вагою або ожирінням, піддаються більшому ризику серцево-судинних захворювань, а також діабету 2 типу.^5,6 Ожиріння також пов'язано з виникненням декількох видів раку, таких як рак печінки і матки.⁶  Індекс маси тіла (ІМТ) дає приблизне уявлення про надмірну вагу чи ожиріння. ВООЗ вважає, що надмірна вага прирівнюється до ІМТ 25 або більше, а ожиріння - до ІМТ 30 або вище.¹

Наслідки за межами кишківника

Баланс між споживанням та витратами енергії частково полягає у двобічному зв'язку між кишківником і мозком - те, що дослідники називають віссю кишківник-мозок.10 Цей зв'язок між нейронами і бактеріями досягається за допомогою "сигнальних" молекул, які включають “коротколанцюгові жирні кислоти (sidenote: коротколанцюгові жирні кислоти Коротколанцюгові жирні кислоти є джерелом енергії (палива) для клітин організму. Вони взаємодіють з імунною системою та беруть участь у комунікації між кишечником і мозком.   Silva YP, Bernardi A, Frozza RL. The Role of Short-Chain Fatty Acids From Gut Microbiota in Gut-Brain Communication. Front Endocrinol (Lausanne). 2020;11:25. ) ” і “нейротрансмітери (sidenote: нейротрансмітери Специфічні молекули, які забезпечують зв'язок між нейронами (нервовими клітинами мозку), а також з бактеріями мікробіоти. Вони виробляються клітинами людини та бактеріями мікробіоти.   Baj A, Moro E, Bistoletti M, Orlandi V, Crema F, Giaroni C. Glutamatergic Signaling Along The Microbiota-Gut-Brain Axis. Int J Mol Sci. 2019;20(6):1482. ) ”.^5,6,11 Кишкова мікробіота використовує ці месенджери для того, щоб допомогти мозку регулювати енергетичний баланс, апетит і почуття ситості, для модуляціїї настрою та харчової поведінки.^9,10 Можна спостерігати таке явище зв’язку кишкової мікробіоти і ожиріння. Наприклад: коли кишкова мікробіота порушена, це порушує травлення і організм захищається шляхом зупинки взаємодії між кишківником і мозком, наприклад при голоді.⁹ Подібно до замкнутого електричного ланцюга, різні ”пристрої” з'єднані один з одним і дозволяють передавати інормацію (хорошу чи погану) від кишківника до мозку. 

Чи може зміна мікробіоти допомогти схуднути?

Тоді рішення має бути простим: схудни і позбавтеся від зайвих кілограмів, піклуючись про свою микробіоту! Експерти скажуть вам, що це не так просто: це вимагає розуміння того, як дієта, пробіотики та пребіотики, а також пересадка фекальної мікробіоти (FMT) впливають на екосистему нашої кишкової мікробіоти. 

• Дієта: Дієта, звичайно, є фактором ризику ожиріння номер один. Це також є основним чинником модуляції мікробіоти. В даний час не встановлено категоріальною зв'язку між впливом на кишкову флору та ступенем втрати ваги.¹² І навпаки, вважається, що реакція на дієту є результатом початкового складу кишкової мікробіоти.^7,11
• Пробіотики: Багато досліджень на тваринах показують, що певні пробіотики виділяються і, як вважається, впливають на метаболічний профіль, збільшення ваги або відчуття ситості у гризунів.^2,7,13,14 Результати на людях обнадіюють: хоча даних не так багато, деякі специфічні пробіотики впливали на вагу, ІМТ, обсяг талії, жирові відкладення і метаболічні профіль.^2,5,6
• Пребіотики: Результати для пребіотиків відрізняються у людей, в той час як їх позивний вплив широко продемонстровано в лабораторних установках.² Деякі дослідження показують, що пребіотики впливають на почуття ситості,⁷ але, на жаль, ніякого побічного ефекту на вагу не було отримано.^2.
• Пересадка фекальної мікробіоти: вивчаються інші методи лікування для модуляції кишкової мікробіоти, включаючи пересадку фекальної мікробіоти (ТФМ), сучасне лікування рецидивуючої інфекції Clostridioides difficile. Дослідники оцінюють як потенційну користь корекції дисбактеріозу, особливо вплив на харчову поведінку і енергетичний обмін.⁷

Строго кажучи, метаболічний синдром не є захворюванням; його визначення полягає у наявності в однієї людини абдомінального ожиріння (об'єм талії> 94 см для чоловіків, 80 см для жінок), пов'язаного, принаймні, з двома із наступних проблем: аномально підвищений рівень інсуліну, гіпертригліцеридемія, високий кров'яний тиск, гіперглікемія або низький рівень холестерину ЛПВЩ ("хороший холестерин").

Францію пощадили

Оскільки від 14 до 21% людей постраждали, порівняно з чвертю американців та майже 46% греків, Франція була в деякій мірі позбавлена від "епідемії" метаболічного синдрому. Але така ситуація не може продовжуватися довго.

Нездоровий спосіб життя, основний фактор ризику

Крім ймовірної генетичної схильності, до метаболическому синдрому призводить нездоровий спосіб життя. Нездорова їжа в поєднанні з недостатньою фізичною активністю, викликає порушення обміну речовин, що призводить до хронічного запалення, яке саме по собі викликає порушення обміну речовин. Це запускає порочне коло, в якому одним з факторів є дисбаланс в микробіоті або дисбактеріоз.

Ніяких видимих ознак

Крім ожиріння, метаболічний синдром не має видимих ознак, оскільки, як тільки з'являються симптоми, це означає, що синдром перетворився на захворювання: діабет 2 типу, атеросклероз, серцево-судинні захворювання і т. д.

Їжте краще, більше рухайтесь

На даний момент лікування метаболічного синдрому не існує. Єдина медичний порада, яка однаково ефективна для профілактики і для лікування - збалансована дієта з упором на продукти з низьким глікемічним індексом, регулярна і тривала фізична активність. Якщо ідея про те, що пробіотики і пребіотики є регуляторами харчування і ваги, підтвердиться, це також може бути враховано при лікуванні метаболічного синдрому.

Алкоголь та ожиріння - основні причини захворювання печінки

Захворювання печінки (гепатопатія) мають різну ступінь тяжкості, яка видозмінюється, наприклад від стеатозу (доброякісне і оборотне захворювання) та запалення печінки (гепатит, фіброз, цироз) до гепатоцелюлярної карциноми (рака печінки). Безсимптомні у своїх менш серйозних формах захворювання печінки можуть супроводжуватись жовтухою, нудотою і лихоманкою у запущених формах.

Зловживання алкоголем є відомою причиною захворювань печінки, пов'язаних з харчуванням (алкогольні захворювання печінки або AХП), однак надмірна вага і ожиріння менш відомі. Метаболічний стеатоз (НАЖХП) також може викликати хворобу печінки, являє собою основну причину хронічних захворювань печінки у промислово розвинених країнах.

Дисбактеріоз кишківника, ко-фактор захворювання печінки

Мабуть, цих факторів ризику недостатньо, щоб викликати гепатопатию самостійно, але це також пов'язано з існуванням дисбалансу в кишкової микробіоти. Доказом цього є те, що у всіх пацієнтів з захворюваннями печінки, незалежно від причини, спостерігається дисбактеріоз і зміна кишкового бар'єру. Чим серйозніше ураження печінки, тим значніше дисбактеріоз.

Пробіотики, пребіотики і пересадка кишкової мікробіоти - три перспективні напрямки досліджень.

Сучасне лікування захворювань печінки включає зміни способу життя, дотримання дієти (зниження ваги при фізичній активності) та додаткових медичних процедур або без них, які можуть змінюватись за складністю (медикаментозне лікування, пересадка печінки).

Роль мікробіоти в даний час зрозуміла, тому її модифікація пребіотиками, пробіотиками та фекальна трансплантація являє собою реальний шлях для профілактичних і терапевтичних досліджень.

У 2015 році 415 мільйонів людей страждали діабетом. За прогнозами ВООЗ, у 2040 році він складе 642 мільйони. Дев'яносто відсотків випадків - це діабет 2 типу.

Резистентність до інсуліну, основна причина діабету 2 типу

Основною причиною діабету 2 типу є втрата клітинами організму чутливості до інсуліну. Ця резистентність до інсуліну робить гормон неефективним і змушує підшлункову залозу виробляти більше, аж до виснаження. В результаті в крові накопичується цукор, що призводить до гіперглікемії і серйозних довгострокових ускладнень: інфаркту міокарда, інсульту, артерііту нижніх кінцівок, ниркової недостатності і сліпоти.

Залучення кишкової мікробіоти?

Хоча існує генетичний компонент діабету 2 типу, спосіб життя є найбільшим фактором ризику розвитку захворювання, особливо сидячий спосіб життя і дієта, що включає занадто багато жиру і цукру. Певні жири і цукру викликають запальну реакцію, пов'язану з порушеннями обміну речовин, які, в свою чергу, підвищують рівень запалення. Це запускає порочне коло, в який вносить свій внесок мікробіота шлунково-кишкового тракту за причини її дизбалансу. Дослідники показали, що у діабетиків порушується мікрофлора шлунково-кишкового тракту, і що цей дисбактеріоз сприяє розвитку захворювання.

Покращення способу життя

Насамперед, діабет лікується шляхом покращення способу життя: зниження ваги, якщо це необхідно, регулярної фізичної активності і збалансованого харчування. Часто буває необхідно додавати ліки.
Роль певних кишкових бактерій і / або пробіотиків при діабеті ще належить підтвердити, але їх позитивний вплив (особливо на апетит і рівень цукру в крові) відкрило шлях для розробки нових терапевтичних мішеней для цього захворювання, яким страждають мільйони людей.