Чому психіатрію цікавить мікробіота? 

Цей інтерес відносно новий. Він базується на дослідженнях, опублікованих менше ніж 10 років тому, які показують, що деякі фактори стресу впливають на бар’єр травлення, роблячи його більш проникним, що дозволяє кишковим бактеріям проникати в кров. Це явище призводить до вироблення запальних молекул на кишковому рівні, які потім потрапляють у мозок і порушують його роботу. Запалення порушує синтез серотоніну, хімічного месенджера, який виробляється в кишківнику та центральній нервовій системі та впливає на депресію. Замість того, щоб виробляти серотонін, організм виробляє токсичну речовину, яка руйнує нейрони та нейронні зв’язки. Ми вважаємо, що дисбаланс кишкової мікробіоти може викликати цей каскад подій.  

Який зв'язок між мікробіотою та розладами настрою? 

Люди з депресією мають надмірне представництво деяких сімейств бактерій або наявність бактерій, яких немає у здорових людей, а також види бактерій, що пов’язані з посиленням тяжкості депресивного епізоду. Ми також знаємо, що деякі кишкові бактерії синтезують дофамін і серотонін, дві молекули, відповідальні за регуляцію настрою, зокрема. Таким чином, дисбаланс цих бактерій впливає на функціонування мозку. Тому порушення кишкової мікробіоти може бути пов’язане з початком депресивного захворювання та/або тяжкістю симптомів. Ось чому ми з моєю командою збираємося вивчити використання пробіотиків пацієнтами з депресією: ми хочемо побачити, чи можемо ми покращити симптоми депресії шляхом модуляції мікробіоти.        

Від депресії до залежності один крок?

Варто дослідити зв’язок між кишковою мікробіотою та залежністю. Нині дослідження зосереджені в основному на алкогольній залежності, яка, як відомо, змінює бар’єр травлення. Кілька років тому в Бельгії вчені продемонстрували, що існує взаємозв’язок між споживанням алкоголю, залежністю та мікробіотою: залежні пацієнти, які мають сильні порушення травного бар'єру, мають сильні розлади тривожності, депресивності та сильне бажання пити. Такі пацієнти мають найвищий ризик рецидиву. Їхня кишкова флора відрізняється від мікрофлори пацієнтів із низьким ризиком рецидиву. Французькі дослідники показали, що яблучний пектин (тип вуглеводів, який в основному міститься в шкірці та насінні яблук) відновлює травний бар’єр у залежних від алкоголю гризунів. Це дослідження вперше продемонструвало, що дієта може бути захисним фактором проти залежності, хоча результати ще не застосовуються до людей.

Модуляція кишкової мікробіоти: профілактика та лікування водночас? 

Крім традиційних гігієнічних та дієтичних заходів, особливо регідратації, два пробіотики (дріжджі Saccharomyces boulardii та бактерії Lactobacillus rhamnosus GG (LGG)) здається можуть запобігати діареї, пов’язаній із застосуванням антибіотиків у пацієнтів групи ризику (немовлята, діти з супутніми захворюваннями). Експерти Європейського комітету педіатричної гастроентерології, гепатології та харчування (ESPGHAN) рекомендують ці пробіотики для запобігання діареї. Також вони здатні запобігти початку нозокоміальної (внутрішньолікарняної) діареї у дітей, які перебувають на госпіталізації або в громадських установах: згідно з обнадійливими даними деяких досліджень, які ще потребують підтвердження, вони можуть знижувати ризик на 15%. В якості додаткового лікування гастроентериту, S. boulardii та певних концентраціях Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) можуть скорочувати тривалість діареї на день та знижувати ризик того, що вона триватиме понад чотири дні. Що стосується трансплантації фекальної мікробіоти, вона показана лише у випадках резистентності Clostridium difficile або рецидивуючої інфекції, що рідко зустрічається у дітей. 

Чи впливає лікування антибіотиками на мікробіоту дитини в довгостроковій перспективі?  

Важко відповісти, оскільки наукових доказів наразі немає. Але потрібно поставити питання після лікування антибіотиками, коли мікробіота кишківника порушується на два-три місяці. Потім відбувається процес нормалізації та повернення до попереднього стану мікробіоти пацієнта, хоча відновлена версія й не буде точною копією оригінальної мікробіоти. Оскільки повторне або тривале споживання цих молекул у маленьких дітей ставить під загрозу організацію кишкової мікробіоти та імунної системи, це може мати довгострокові наслідки для кишкової флори та підвищити вразливість до деяких захворювань у подальшому житті.             

Які перспективи профілактики та лікування? 

Безсумнівно пероральна вакцинація. Це дозволило значно зменшити кількість і тяжкість випадків ротавірусної діареї. У цій сфері однією з перспектив є розширення цієї вакцинації для всіх дітей до 6 тижнів (для першої ін'єкції).  Ефективність вакцинації дітей старшого віку зменшується. Дослідники також намагаються розробити більш ефективні вакцини та виявити більш ефективні штами пробіотиків: за деякими науковими даними, імунна відповідь нашого організму може залежати від нашого «бактеріального профілю». Підсилена пробіотиками мікробіота нашого кишківника може дозволити нам краще реагувати на вакцинацію проти ротавірусу.

Перша екстрена допомога при лікуванні будь-якої гострої діареї — це компенсація втрати води і натрію та уповільнення кишкового транзиту (за винятком випадків геморагічної діареї або високої температури). Важливо також переконатися, що кількість споживаних білків і калорій, а також мікроелементів є адекватними.

Пийте підсолену рідину^2,3!

Процес регідратації можна здійснити:

• за допомогою дієти. Поєднуючи збільшене споживання напоїв, що містять глюкозу, натрій, калій і бікарбонати (негазована або газована вода, деякі безалкогольні напої) і солоної їжі з високим вмістом глюкози (рис, макарони тощо);
• або, у разі нудоти, приймаючи наявні в аптеках розчини для оральної регідратації (ОРТ).

Слід виключити з раціону: водопровідну воду; курячий бульйон; яблучний сік та переважну більшість газованих напоїв. Особливу увагу слід приділяти літнім людям, які менш чутливі до відчуття спраги: у разі сильного зневоднення їм може знадобитися внутрішньовенна регідратація. Слід надавати перевагу грудному вигодовуванню у немовлят, коли це можливо. Для немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні, не рекомендується використовувати молоко без лактози, оскільки це може погіршити ефективність лікування після прийому антибіотиків.

Споживання цинку для дітей, що недоїдають

ВООЗ рекомендує щоденне вживання добавок цинку протягом двох тижнів для дітей старше 6 місяців, які страждають від недоїдання; на жаль, ця рекомендація рідко застосовується в країнах з низьким рівнем доходу, де споживання м’яса (джерело цинку) є низьким⁴. У шлунково-кишковому тракті цинк відновлює цілісність кишкового бар’єру та стимулює імунітет проти мікроорганізмів, що викликають шлунково-кишкові інфекції.

Дослідження на тваринах підтвердили, що хронічний дефіцит цинку змінює склад і функції кишкової мікробіоти та підвищує ризик шлунково-кишкових інфекцій. Якщо коротко, то прийом харчових добавок, що містять цинк, дітьми із тяжкою діареєю зменшує тривалість епізоду.
Однак, є одне застереження: вчені зазначають, що цей підхід недоречний для дітей віком до 5 років із тяжкою діареєю, в яких немає дефіциту цинку. Особливо враховуючи те, що збільшення рівня цинку, в такому разі, може спровокувати блювання.

Покажіть нам своє щоденне меню, і ми скажемо вам, як виглядає ваша мікробіота: раціон значно впливає на кишкову флору, дослідники змогли скласти типові портрети кишкової мікробіоти. 

Ви любите солодке? Є ймовірність, що ваша флора містить переважну кількість Prevotella, яка покращує контроль рівня цукру в крові. 

Ви є шанувальником тваринного білка та насичених жирів? Швидше за все, ви маєте багато Bacteroides та схильність до підвищеного ризику раку товстої кишки.

Ви віддаєте перевагу коричневому рису замість білого? Ймовірно, у вас менше прозапальних ентеробактерій.

Тож, може, ми досягнемо “метаболічного щастя”, якщо налаштуємо нашу мікробіоту шляхом притримання збалансованого харчування?

Непередбачувані дієти

На жаль, ні, оскільки ми не однаково сприймаємо вплив збалансованого харчування. Виною тому наша кишкова мікробіота, яка у кожної людини є унікальною, навіть у близнюків. Звідси неможливість точно передбачити вплив зміненої дієти на наші кишкові бактерії. 

Флора, що природним чином насичена Lactobacillus, поглине більше пробіотиків, якщо людина вживала ферментоване молоко протягом останніх двох тижнів.

Подібним чином мікробіота, що багата на Prevotella, під час триденної «дієти» з ячмінним хлібом (з високим вмістом клітковини) сприяє кращому контролю рівня цукру в крові, порівняно з мікробіотою менш забезпеченою цим видом бактерій.

Враховуючи ці індивідуальні особливості, дієта з низьким вмістом FODMAP-ів⁸ (ферментовані олігосахариди, дисахариди, моносахариди та поліоли) може мати більший або менший успіх у боротьбі зі здуттям живота та болем у животі, залежно від початкового складу кишкової флори пацієнта.

Деякі мікрофлори більш стійкі, ніж інші

Вживання більшої кількості клітковини є особливо корисним для біфідобактерій, якщо ми регулярно споживаємо клітковину. Зокрема, деякі мікроби можуть виявитися менш вразливими до змін у харчуванні, але ця стійкість може мати негативний вплив на регулювання харчування.

Одним із шляхів управління процесом переналаштування нашої мікрофлори за допомогою дієти є використання алгоритмів, які можуть інтегрувати всі ці взаємопов'язані дані. Проте наразі важко досягти одночасної інтеграції всіх цих параметрів на рівні окремої людини, таких як харчові звички, склад та стійкість кишкової флори. Таким чином, персоналізована модуляція мікробіоти все ще залишається актуальною проблемою.

Антибіотики не тільки знищують патогенні мікроорганізми, відповідальні за інфекцію, вони також можуть знищити деякі корисні бактерії кишкової мікробіоти. Вони завжди викликають той чи інший дисбаланс цієї екосистеми. І екосистема стає менш багатою, менш різноманітною та більше не може належним чином виконувати свої захисні функції². 

Антибіотики більше не діють автоматично¹⁵ !  

Від 10 до 30% пацієнтів, які приймали антибіотики, відчувають зміни в кишковому транзиті протягом 3-5 днів лікування, найчастіше у формі діареї¹⁶. У більшості випадків така діарея є суто функціональною, спричинена дисбактеріозом та прийомом антибіотиків. Зазвичай проявляється без лихоманки, короткочасна, не важка і в більшості випадків регресує після припинення прийому антибіотиків або протягом наступних тижнів. Однак дисбактеріоз починається в перші 24 години лікування антибіотиками й триває до шести тижнів після його закінчення. Нові мікроорганізми є близькими до початкових штамів, але не обов’язково ідентичними, повільно повторно колонізують кишківник і створюють новий баланс. Часто він залишається неповним.    

Новий шлях для патогенів 

Іноді слизовий шар, фортеця нашого кишківника, настільки ослаблений, що організм стає більш вразливим до патогенів. У 10-20% випадків діарея є результатом колонізації мікробіоти Clostridium difficile. Ця бактерія дуже поширена в лікарнях і будинках для людей похилого віку. У цих установах до 20% мешканців (50% у разі тривалого перебування) можуть містити цю бактерію у своєму кишківнику без прояву будь-яких симптомів (безсимптомні носії). Хоча більшість випадків діареї, викликаної C. difficile, зникають після припинення прийому антибіотиків, можуть виникнути й важчі форми (псевдомембранозний коліт і фульмінантний коліт, особливо у людей старше 65 років¹⁷). У США, наприклад, ця інфекція є причиною приблизно 30 000 смертей на рік¹⁸. Відомі сімейства антибіотиків, яких часто звинувачують в цьому: пеніциліни, деякі покоління цефалоспоринів, фторхінолони й кліндаміцин. Щоб зупинити це порочне коло, трансплантація калу (трансплантація здорової мікробіоти в шлунково-кишковий тракт пацієнта) може стати терапевтичною альтернативою антибіотикам для відновлення мікробіоти та відновлення кишкового бар'єру.

Це проявляється безпідставним смутком, втратою інтересу, нездатністю виконувати повсякденні завдання, більшою втомою та супроводжується підвищенням рівня кортизолу²², а отже, порушенням реакції на стрес.

У тварин відсутність кишкової мікробіоти (або порушення її структури) пов’язують із симптомами депресії та дисбалансом нейромедіаторів (серотоніну, дофаміну, ГАМК тощо). Крім того, патогенні кишкові бактерії виробляють молекули, які здатні викликати запальні процеси. Ці молекули присутні у великій кількості в кровотоці і, схоже, безпосередньо пов’язані з розвитком депресії²³. Досліджень на людях проводилось не так багато, але вони, схоже, підтверджують вплив бактерій: нещодавно дослідники виявили, наприклад, що низькі рівні деяких видів бактерій у кишківнику (Coprococcus і Faecalibacterium) пов’язані з відчуттям низької якості життя пацієнтів з депресією.

Здоровий кишківник – здорова голова

Застосування певних психобіотиків, таких як Lactobacillus і Bifidobacteria (бактерії, що належать до типу Firmicutes, і яких зазвичай не вистачає в мікробіоті пацієнтів із психічними розладами), може бути корисним і може використовуватися як доповнення до антидепресантів та транквілізаторів у лікуванні тривоги. Перші результати обнадійливі: тривале застосування допомагає зменшити симптоми депресії та психологічного дистресу, не викликаючи побічних ефектів²⁴.

Перегляньте свій список покупок

Схоже, що оброблені продукти з високим вмістом цукру можуть підвищити схильність до депресії. У пацієнтів з депресією пребіотики – і особливо галактоолігосахариди, що містяться в червоній квасолі, нуті, артишоках тощо – можуть мати позитивний ефект, стимулюючи ріст біфідобактерій²⁵. Вживання фруктів, овочів, риби (багатих на омега-3 жирні кислоти) здатне відновлювати мікробіоту, регулювати запальні процеси, а отже, сприятливо впливати на настрій. Куркума може знизити рівень кортизолу в слині та збільшити різноманітність кишкової флори, що призведе до позитивного впливу на стан психіки та поведінку.

У всіх вікових групах основною причиною гастроентериту є норовірус. Однак у дітей віком до п’яти років ротавірусні інфекції є першою причиною тяжкої та гострої діареї у всьому світі. Найбільше страждають бідні країни, попри наявність вакцин і противірусних препаратів.

Ротавірус було ідентифіковано у 1973 році. Він отримав свою назву через  колесоподібну архітектуру³. Існує десять різних видів, найпоширенішим з яких є A. Окрім діареї (не кров’яної та короткочасної, на відміну від бактеріальної діареї), інфекція викликає блювоту, яка сприяє зневодненню пацієнтів і може перешкоджати ефективності лікування. Ротавірусна інфекція зазвичай протікає важче, ніж діарея, спричинена іншими інфекційними збудниками: лихоманка, нездужання та втома відображають захисну реакцію організму у відповідь на інфекцію. Якщо через тиждень діарея або блювота посилюються, необхідна медична консультація та спеціальне лікування. Передача ротавірусної інфекції можлива протягом року, відбувається в основному через прямий або непрямий контакт з інфікованими людьми. Ускладнення трапляються рідко, але можливі: при попаданні в кров збудник може викликати позакишкові інфекції, переважно неврологічні (менінгіт, енцефаліт, енцефалопатія). Запровадження вакцинації у 2006 році в усьому світі мало два наслідки в багатих країнах: старший вік хворих (тепер це підлітки або люди старше 70 років) і сезонність епідемій.  

Зверніть увагу на дієту та близькі контакти¹⁰!

Норовірус високо інфекційний і відносно стійкий до дезінфекційних засобів. Таким чином, в основному він передається через споживання інфікованої їжі чи води, або через контакт із зараженими предметами чи людьми. Також можливе повітряно-крапельне зараження. Поодинокі випадки можуть швидко призвести до епідемій в обмеженому просторі (круїзні лайнери, заклади охорони здоров’я, лікарні…), а гострі форми можуть викликати важкі кишкові ускладнення (постінфекційний синдром подразненого кишківника, небезпечне для життя зневоднення…). Зазвичай гастроентерит, спричинений норовірусом, триває від одного до чотирьох днів і супроводжується тими ж симптомами, що й гастроентерит, спричинений ротавірусом: біль у животі, нудота, блювання та діарея без крові. Зазвичай він проходить самостійно, але може знадобитися кілька місяців, щоб усунути вірус у здорових носіїв (інфікованих, але без будь-яких симптомів), або іноді навіть років у людей з ослабленою імунною системою; і оскільки вони стають хронічними хворими, вони також стають джерелом хвороб.

Гіперглікемія, гіперліпідемія, гіпертонія: ці наслідки дієти з високим вмістом жиру відомі, але це лише верхівка айсберга. Дослідники повністю розкрили суттєву роль кишкової мікробіоти в цих порушеннях метаболізму. Вони також відсортували корисні жири від поганих.

У лабораторних мишей, яких годували дуже жирним кормом, подібним до раціону пацієнтів з метаболічним синдромом, було помічено те саме: їхня кишкова флора не нагадувала мікрофлору здорових мишей. Споживання занадто великої кількості жиру на щоденній основі зменшує кількість Akkermansia muciniphila, корисних бактерій, які покращують рівень глюкози в крові та чутливість до інсуліну, а також захищають від утворення жирових бляшок у судинах (атеросклероз). Як видно з назви, ця бактерія також виробляє речовину під назвою «муцин», яка зміцнює захисний слиз кишкового бар’єру. Іншим побічним ефектом надлишку харчового жиру є зменшення кількості лактобацил і біфідобактерій, які є «хорошими» бактеріями, що зменшують запалення та утворення жирової тканини.

Не всі жири однакові

Але, до речі, про які жири ми говоримо? Насичених жирних кислот, таких як пальмова олія, справді слід уникати: вони пов’язані зі зниженням різноманітності бактерій і збільшенням ваги. І навпаки, вважається, що олеїнова кислота, що міститься в оливковій олії, мононенасичені жирні кислоти сімейства омега-9, здатні відновити різноманітність бактерій і зменшити вагу, принаймні у мишей. Нам також варто вживати поліненасичені жирні кислоти омега-3, такі як риб'ячий жир, які сприяють присутності Akkermansia muciniphila, лактобацил і біфідобактерій у нашому мікробіомі. Крім того, продуктам, що містять омега-3, слід надавати перевагу порівняно з тими продуктами, що містять омега-6, які також необхідні для організму, але їх слід споживати з поміркованістю, оскільки вони викликають запалення та зменшення біфідобактерій.

«Перш за все, їжте клітковину»

Жир — це ще не все, ще одна категорія продуктів також впливає на метаболізм: клітковина. Ці неперетравлювані цукри, присутні в злаках, бульбах, горіхах, насінні, фруктах і овочах. Без ферментації клітковини, що вивільняє енергію у вигляді коротколанцюгових жирних кислот, бактерії починають від’їдати захисний слиз, який покриває клітини нашого кишківника, піддаючи їх бактеріальному вторгненню. Крім того, клітковина допомагає краще контролювати глікемію, ймовірно, завдяки присутності Prevotella в нашому кишківнику.

Висновок: щоб мати здорову мікробіоту — споживайте жир без надлишку, але хороший жир, і не забувайте про клітковину!