Газовані та інші солодкі напої є однією з головних мішеней політики охорони громадського здоров'я. Серед шкідливих наслідків надмірного споживання таких напоїв – діабет, зокрема цукровий діабет 2 типу. Як це відбувається? Безсумнівно, через набір ваги, інсулінорезистентність, запалення та дисліпідемію. Але дослідження, проведене серед американців іспанського та латиноамериканського походження, показує, що наша кишкова мікробіота теж відіграє в цьому роль.

Більше газованих напоїв – більше шкідливих бактерій

Пристрасть до солодких напоїв (особливо якщо ви п'єте більш ніж 2 склянки на день) має серйозні наслідки для кишкової мікробіоти. Регулярне споживання таких напоїв, схоже, зменшує кількість різних бактерій, які вважаються корисними, оскільки виробляють короткоацетатні жирні кислоти (КЖК), відомі своїми захисними властивостями.

Наприклад, Bacteroides pectinophilus, що живиться пектином, але не «знає», що робити з цукром із газованих напоїв, зменшується в кількості при їх споживанні. Однак це стосується не всіх бактерій: ті, що люблять живитися фруктозою та глюкозою (двома видами цукру, яких багато в солодких напоях), розмножуються дуже швидко.

Бактеріальні метаболіти, пов'язані з діабетом

Як прямий наслідок цього бактеріального дисбалансу, наша мікробіота змінюється і вже не виробляє тих самих метаболітів, а отже, по-іншому впливає на здоров'я. Через газовані напої ми більше не отримуємо тих корисних КЖК, які так важливі для нашого організму! Натомість молекули, що виробляє кишкова флора людей, які багато п'ють солодких напоїв, пов'язані з проблемами рівня цукру в крові та ризиком діабету. І чим більше газованих і солодких напоїв ви споживаєте, тим більше таких шкідливих молекул у крові, що підвищує ризик діабету.

Варто зазначити: надмірна вага також може відігравати роль у цьому явищі, адже зайві кілограми, схоже, є частиною зв'язку між солодкими напоями, метаболітами та діабетом.

Час зменшити споживання газованих напоїв

Ці результати свідчать, що кишкова мікробіота та бактеріальні метаболіти можуть відігравати роль у зв'язку між споживанням солодких напоїв і підвищеним ризиком діабету. Звісно, потрібні подальші дослідження на інших популяціях, щоб краще зрозуміти цей зв'язок. Але тим часом це дослідження варто розглядати як ще одну причину пити менше газованих напоїв! Натомість, як щодо склянки орчати – напою, що підтримує ріст корисних бактерій?

Психічні розлади

Низка досліджень показала, що вплив факторів довкілля на кишкову мікробіоту має наслідки для психічного здоров'я:

• Стрес під час вагітності, порушуючи мікробіоту матері, підвищує ризик розвитку психічних розладів у дітей.²¹
• Стрес, пов'язаний зі зниженням мікробного різноманіття в довкіллі, порушуючи кишковий бар'єр, ймовірно, сприяє системному запаленню, яке, як відомо, відіграє роль у розвитку деяких психічних розладів, зокрема депресії.
• Показано, що середземноморська дієта покращує когнітивні функції та захищає від депресії, підвищуючи рівень протизапальних бактеріальних метаболітів і знижуючи рівень прозапальних.²³ ²⁴

Крім того, дисбаланс мікробіоти може створювати умови для порушень у роботі мозку через вісь «кишківник–мозок». Таким чином, кишковий дисбіоз може бути причетним до початкового виникнення психозу.

Астма та алергічні захворювання

Кількість людей, які страждають на алергічні захворювання, продовжує зростати в усьому світі. Це зростання алергій цілком може мати витоки саме в експосомі.

Дедалі більше досліджень свідчать, що вплив речовин довкілля (забруднення повітря, мийні засоби, мікропластик, наночастинки, оброблені продукти, емульгатори тощо), а також зниження біорізноманіття та деградація довкілля, спричиняють зміни, які сприяють розвитку цих імунних розладів:

• порушення епітеліальних бар'єрів шкіри, дихальних шляхів і кишківника;
• зміни мікробного складу мікробіоти.

На рівні кишківника показано, що певні фактори впливу пошкоджують епітеліальні бар'єри, що призводить до дисбіозу та підвищеної проникності кишківника. Вважається, що це спричиняє втрату «імуномодулюючих» (захисних щодо алергії) властивостей бактерій мікробіоти.²⁵

Рак і захворювання кишківника

Дедалі більше молодих людей отримують діагноз «рак», зокрема рак кишківника. За останні три десятиліття захворюваність на рак зросла приблизно на 50% серед людей віком від 25 до 49 років у США, Канаді, Австралії та кількох європейських країнах.

Те саме стосується хронічних запальних захворювань кишківника (ЗЗК), найвища захворюваність на які спостерігається в найбільш промислово розвинених країнах, таких як держави північно-західної Європи та США, і частота яких зростає разом із соціально-економічним розвитком.

Хоча причини ЗЗК досі до кінця не з'ясовані, відомо, що дисбіоз відіграє в цьому важливу роль.²⁹

За даними групи французьких дослідників, дедалі більше доказів свідчать, що ультраоброблені продукти, зокрема харчові добавки, відіграють роль у розвитку ЗЗК, колоректального раку та синдрому подразненого кишківника. Зокрема, відомо, що емульгатори, підсолоджувачі, барвники, мікропластик і наночастинки впливають на кишкову мікробіоту, кишкову проникність і кишкове запалення, що потенційно суттєво підвищує ризик розвитку захворювань кишківника.³⁰

Читайте продовження статті

Повернутися назад

Перші 1000 днів життя

Вже деякий час відомо, що мікроорганізми кишкової мікробіоти є важливими для розвитку нашої імунної системи. Однак у цьому можуть бути задіяні й інші механізми, пов'язані з раннім впливом факторів довкілля на плід і маленьку дитину.

Перинатальний період

• Вагітність: мікробіота матері (кишкова, шкіри, легенева, а можливо, й плацентарна) має важливий вплив на дозрівання імунної функції в її дитини. Наприклад, одне дослідження показало, що контакт вагітних жінок із бактеріями зі скотарень знижував ризик розвитку астми в їхніх дітей у майбутньому. Плацентарна мікробіота, яка більше нагадує оральну мікробіоту матері, ніж вагінальну чи кишкову, може відігравати роль у цьому дозріванні.
• Пологи: діти, народжені природним шляхом, заселяються мікробами, схожими на ті, що є у піхві матері. Вони також мають багатшу та різноманітнішу кишкову мікробіоту, ніж діти, народжені шляхом кесаревого розтину, що пов'язано з нижчим ризиком астми.
• Грудне вигодовування

Вважається, що в перинатальний період на експосом впливають й інші фактори (лікування антибіотиками, грудне вигодовування, харчування тощо).

Раннє дитинство

Із середини минулого століття тенденція до заможнішого способу життя та більш сучасного й «гігієнічного» середовища проживання змінила наш контакт із мікробами. Ці зміни можуть створювати схильність дітей до хронічних запальних захворювань.

Дійсно, є вагомі докази того, що ранній контакт із багатими, різноманітними мікробними популяціями відіграє захисну роль, за умови що це відбувається на ранньому етапі життя. Цей період відомий як «вікно можливостей».

Різні дослідження несподівано показали, що наявність домашніх тварин, гризунів, грибків чи бактерій у середовищі проживання немовлят і малюків покращує бактеріальне різноманіття їхньої мікробіоти та може захищати їх від астми.

Дитинство та підлітковий вік

Цінність експосомного підходу підтвердило дослідження за участю 504 дітей віком від 6 до 9 років, за якими спостерігали протягом восьми років. Дослідники виміряли вплив різних факторів (харчування, фізична активність, сон, забруднення повітря, соціально-економічний статус) на маркери крові (метаболіти).

Крім того, висока оцінка експосому пов'язана з нижчим рівнем ацетату – короткоацетатної жирної кислоти, що виробляється кишковою мікробіотою. Дослідження свідчать, що ацетат може відігравати корисну роль для метаболічного, серцево-судинного та неврологічного здоров'я.

Акне

Інше дослідження, цього разу за участю підлітків, показало, що численні фактори способу життя (споживання знежиреного молока та добавок сироваткового білка, стрес, забруднювачі, ліки, кліматичні фактори тощо) мали чіткий вплив на перебіг і тяжкість акне, а також на ефективність лікування.

Засоби для догляду за шкірою та косметика є частиною зовнішнього експосому. Вони можуть активувати запалення та спричиняти загострення акне, порушуючи шкірний бар'єр і баланс мікробіоти шкіри, стимулюючи секрецію себуму, змінюючи склад мікробів та активуючи вроджену імунну систему. ^₃₅. 

Психічне здоров'я

Також відомо, що в підлітковому віці стрес – часто інтенсивніший, ніж в інші періоди життя, – та підвищене вироблення андрогенів (таких як тестостерон) можуть змінювати мікробіоту, а отже, і вісь «кишківник–мозок».

Дослідження свідчать, що ці зміни у внутрішньому експосомі можуть відігравати роль у виникненні психічних захворювань, багато з яких вперше проявляються саме в підлітковому віці. ³⁶. 

Дорослий вік

Стає дедалі очевиднішим, що кишкова мікробіота задіяна в різних аспектах фізичного та психічного благополуччя, а її структура і функції значною мірою залежать від способу життя.

Хоча вплив експосому є критично важливим на ранніх етапах життя, відомо, що його шкідливі ефекти можуть тривати й у дорослому віці. Західний тип харчування (з низьким вмістом фруктів, овочів і цільних злаків; з високим вмістом продуктів тваринного походження та ультраоброблених продуктів) може, наприклад, порушувати біоплівку та кишковий бар'єр, роблячи кишківник більш проникним.

Це може дозволити фрагментам бактерій (ендотоксинам або ліпополісахаридам) потрапляти в кровотік, спричиняючи хронічне слабке запалення з потенційно шкідливими метаболічними та поведінковими наслідками. І навпаки, дієта, багата на клітковину та рослинні фітохімікати, може сприяти мікробному різноманіттю та зменшувати оксидативний стрес і запальне навантаження.

Незбалансоване харчування в поєднанні зі стресом, браком контакту з природою, бідним на мікроби середовищем і недостатньою фізичною активністю на свіжому повітрі також можуть змінювати мікробне різноманіття кишкової та шкірної мікробіоти. Менш різноманітна мікробіота означає порушення імунної функції та хронічне запалення, що може впливати на всі органи й прокладати шлях до хронічних захворювань.

У людей похилого віку

Старіння зазвичай пов'язане зі змінами кишкової мікробіоти. З часом кишкова мікробіота має тенденцію втрачати різноманітність і баланс (дисбіоз), що сприяє посиленню запальних процесів і підвищеній сприйнятливості до захворювань, які роблять людей похилого віку більш вразливими.

З іншого боку, підтримання збалансованої мікробіоти протягом тривалого часу сприяє здоровому метаболізму та імунній системі, а також зберігає здоров'я серця, кісток і когнітивних функцій.

Хоча причини змін мікробіоти з віком усе ще досліджуються, вивчення мікробіоти довгожителів свідчить, що в цьому можуть бути задіяні певні фактори експосому.

Харчові звички, такі як дотримання середземноморської дієти (багатої на клітковину та антиоксиданти), пов'язані з видами кишкових мікробів, асоційованими з довголіттям ^38,39. Фізична активність, відмова від куріння та задовільні умови праці також можуть відігравати певну роль.

Читайте продовження статті

Повернутися на попередню сторінку

Однак перші дослідження свідчать, що мікробіота, як межа між нашим організмом і зовнішнім світом, може відігравати ключову роль. Вони показують, що:

• Модернізація способу життя однаково впливає як на екосистеми, так і на здоров'я людини та її мікробіоти;
• Середовище, багате на різноманітні мікроорганізми, відіграє захисну роль;
• На самому початку життя існує «вікно можливостей», коли характер впливів може або схилити організм до хронічних захворювань, або, навпаки, захистити його;
• Існують прості способи (малооброблена рослинна їжа, фізична активність, якісний сон, контакт із природою, обмеження хімічних речовин і ліків тощо) рухатися до експосому, більш сприятливого для нашого здоров'я.

Харчування

• Надавати перевагу цільним, органічним і сезонним продуктам (фрукти, овочі, бобові, цільнозернові крупи тощо), багатим на клітковину, вітаміни та мінерали, і зменшувати споживання ультраоброблених продуктів (готові страви, оброблене м'ясо, снеки, промислова випічка, солодощі тощо);
• Надавати перевагу птиці, а споживання іншого м'яса (свинина, яловичина, телятина, баранина, ягнятина, субпродукти) обмежити до 500 г на тиждень; чергувати з продуктами, багатшими на рослинний білок, такими як бобові або цільні чи напівцільні зернові продукти;

• Уникати бутильованої води, яка, ймовірно, містить мікропластик; натомість обирати воду, фільтровану за допомогою картриджа з активованим вугіллям або системи зворотного осмосу, які на сьогодні виглядають найефективнішими способами усунення «вічних хімікатів» (ПФАС);
• Обмежити використання пластикової упаковки та харчової плівки, натомість обирати упаковку на вагу та бджолиний віск (тканину, вкриту бджолиним воском) для накривання залишків їжі та загортання перекусів;
• Використовувати скляний або пірексовий (інертний) посуд замість пластикового, особливо при розігріванні їжі в мікрохвильовій печі.

Гігієна

Використовувати найпростіші засоби без ароматизаторів: рослинні олії, гідролати, натуральне мило, креми на основі натуральних компонентів з обмеженою кількістю інгредієнтів тощо. Такі застосунки, як Yuka, INCI Beauty та QuelProduit, дозволяють сканувати продукти й визначати ті, що містять менше проблемних речовин.

Здоров'я

• Уникати самолікування, особливо антибіотиками;
• Повертайте невикористані ліки в аптеку або правильно утилізовуйте (не викидати їх у смітник чи каналізацію).

Побут

• У побуті використовувати традиційні засоби (марсельське мило, оцет, кальциновану соду, глиняний порошок тощо) й уникати агресивних, ароматизованих мийних засобів і кондиціонерів для білизни;
• Не полювати на мікроби, відмовившись від хлорного відбілювача та всіх антимікробних засобів удома;
• Уникати ароматичних свічок, освіжувачів повітря, спреїв тощо;
• Уникати меблів із деревностружкових плит, лаків, фарб тощо – джерел летких органічних сполук (ЛОС) – особливо в кімнатах немовлят і дітей;
• Провітрювати приміщення по 10 хвилин на день.

Дозвілля, фізична активність, управління стресом

• Проводити якомога більше часу в контакті з природою;
   
• Дозволяти дітям гратися серед рослинності та з тваринами

• Обмежити час перед екранами, натомість заохочувати творче дозвілля та спільні заняття (ігри, музика, малювання тощо);
• Уникати сидячого способу життя, включивши фізичну активність у щоденний розпорядок: ходити пішки, їздити на велосипеді чи роликах замість моторизованого транспорту; підійматися сходами замість ліфта тощо;
• Обирати екологічно свідомі варіанти відпочинку – як у практиках, так і у виборі транспорту;
• Дбати про психічне здоров'я, практикуючи техніки управління стресом (медитація, дихальні вправи, серцева когерентність) і вчитися сповільнюватися, прислухатися до себе, споглядати, спілкуватися тощо.

Професійна діяльність

• Дізнаватися про будь-який професійний вплив хімічних речовин (вихлопи дизельних двигунів, діоксид кремнію, азбест тощо), біологічних агентів (бактерії, віруси або цвіль, здатні спричинити інфекцію, алергію чи отруєння), фізичних факторів (шум, спека, холод, випромінювання тощо) та стресу (тривалість робочого дня, темп роботи, брак ресурсів, міжособистісна напруга тощо);
• Дотримуватися профілактичних рекомендацій за фахом.

Читайте також інші статті

Повернутися на попередню сторінку

При целіакії дискусій немає: від глютену доведеться відмовитися. Але що насправді відбувається в кишківнику після року на такій дієті? Який вплив на мікробіоту кишківника? Чи зберігаються симптоми? Нещодавнє британське дослідження детальніше розглянуло ці питання.¹

До переходу на безглютенову дієту страждають і кишківник, і пацієнт

Ще до початку безглютенової дієти пацієнти з целіакією вже демонструють значні відмінності: знижений настрій, травні симптоми та менш зволожений стілець – попри незвично високий вміст води в тонкому кишківнику. Зокрема, транзит по кишківнику значно сповільнений. Ймовірні причини? Ураження слизової оболонки кишкової стінки, що впливають на всмоктування й секрецію води, а також, ймовірно, хронічне запалення та певні гормональні дисбаланси в травній системі.

Рік без глютену: краще, але далеко не ідеально

Спочатку хороша новина! Через рік на безглютеновій дієті пацієнти загалом почуваються краще. Тривожність зменшується, а транзит по кишківнику дещо прискорюється. Але це не панацея: їхнє самопочуття все ще відстає від самопочуття людей без целіакії, і деякі продовжують відчувати симптоми, пов'язані із захворюванням.

Дієта також завдає удару по мікробіоті – спільноті бактерій, що живуть у нашому кишківнику. Виключення пшениці та продуктів на її основі (хліб, паста, печиво тощо) прибирає не лише глютен, а й харчові волокна цього злаку, а отже, і корисні бактерії на кшталт біфідобактерій, які живляться цими волокнами. Натомість ця дієта, схоже, стимулює бактерії, пов'язані з розщепленням білка, такі як кишкова паличка та пептострептококи, розвиток яких нам би не хотілося заохочувати.

Целіакія, алергія на пшеницю, підвищена чутливість до глютену: знайте різницю!⁶ ^⁷

Глютен не є «токсичним» для населення загалом; більшість людей добре його переносять. Однак він причетний до двох дуже різних станів:

• Целіакія: автоімунне захворювання (імунна система атакує власний організм), яке виникає через тижні чи роки після контакту з глютеном. Спричиняє ураження слизової оболонки тонкого кишківника. Діагностується за наявності аутоантитіл у крові.
• Алергія на пшеницю: класична алергічна реакція, що виникає протягом хвилин або годин після контакту з глютеном чи іншими білками пшениці. Викликає імунну відповідь організму разом із вивільненням гістаміну. Поширеність варіюється від 0,5% до 9% у дітей та від 0,4% до 1% у дорослих, залежно від дослідження.

А що, якщо самої дієти недостатньо?

Ще один показовий висновок: кожен третій пацієнт повідомляє про стійкі або навіть погіршені шлунково-кишкові симптоми, попри суворе уникнення глютену. Пояснити збереження цих симптомів можуть специфічні жирні кислоти та наявність певних бактерій у кишковій мікробіоті.

Можливо, для вас стане відкриттям, що всі органи, які контактують із навколишнім середовищем, мають власну постійну мікробіоту. Це стосується як піхви, де зазвичай переважають лактобактерії, так і сечового міхура (так, усупереч поширеному міфу, сеча не є стерильною). Ці мікроорганізми допомагають органам правильно функціонувати, проте в разі дисбіозу (порушення балансу мікрофлори) вони можуть сприяти розвитку захворювань або появі больових відчуттів.

Щоб детальніше вивчити це питання, дослідники обстежили 30 жінок, які страждають на хронічний тазовий біль. Половина учасниць мала підвищену больову чутливість (гіперчутливість), за якої дискомфорт міг виникати навіть від звичайного тертя спідньої білизни або за умови наповненого сечого міхура. ¹

Нездорова мікробіота

Жінки з ХТБ і підвищеною чутливістю мають дуже низький больовий поріг: навіть незначного тиску на сечовий міхур достатньо, щоб викликати біль. Крім того, відчуваний біль не лише інтенсивніший, а й триваліший. Іншими словами, їхні страждання подвійні.

У цих жінок змінена мікробіота кишківника, сечового міхура та піхви, з загальним зниженням корисних лактобактерій: менше Lactobacillus у кишківнику; більш різноманітна вагінальна мікробіота (що не є доброю ознакою), збагачена Streptococcus та Prevotella і збіднена іншими групами бактерій; а також більш різноманітна мікробіота сечового міхура (знову ж таки, це погана ознака), де переважає Clostridium sensu stricto ^1.

Специфічні бактерії як "підпис" болю

Ще більш тривожно: деякі з цих бактерій, представлених надмірно чи недостатньо у жінок з гіперчутливістю, безпосередньо пов'язані з клінічними симптомами. Наприклад, менше Akkermansia або Faecalibacterium у кишківнику означає більше ректального болю. Менше L. jensenii у піхві означає більш болісні місячні та меншу ємність сечового міхура. Менше Lactobacillus у сечовому міхурі означає порушення його функціонування.

Чи можна відновити баланс мікробіоти, щоб зменшити біль?

Зрештою, дослідникам вдалося встановити бактеріальні "підписи" чутливості на основі бактерій кишкової, вагінальної та сечової флори. Але чи є вони причиною болю, чи його наслідком?

На цьому етапі сказати неможливо. Але ці результати відкривають перспективні напрямки для досліджень: пробіотики в майбутньому можуть стати терапевтичним рішенням для цих жінок, так само як і пребіотики, синбіотики та підходи до харчування. Впливаючи на мікробіоту, можливо, вдасться полегшити певні форми болю.

Чи може відновлення балансу цих мікробіомів за допомогою пробіотиків не лише полегшити біль, а й вплинути на першопричини захворювання?

Як саме гормональні зміни, пов’язані з менопаузою, змінюють склад мікробіоти ротової порожнини, кишечника та сечостатевої системи? Щоб знайти відповідь на це запитання, команда іспанських дослідників проаналізувала понад 100 наукових праць, присвячених цій темі.

Опублікований у науковому журналі npj Women's Health аналіз показує, що зниження рівня статевих гормонів (естрогену та прогестерону) суттєво змінює стан слизових оболонок. Це, своєю чергою, різнобічно впливає на різні бактеріальні спільноти нашого тіла й може відображатися на загальному самопочутті жінки.

Мікробіота ротової порожнини

Зміни, зумовлені зниженням рівня естрогенів, є досить помітними в ротовій порожнині. Окрім перебудови слизової оболонки, що порушує баланс мікробних спільнот, спостерігається зменшення кількості та погіршення якості слини — вона стає більш кислою.

Ці два фактори можуть сприяти розвитку запальних процесів та заселенню ротової порожнини потенційно патогенними (болетворними) бактеріями. За такого дисбалансу мікробіота втрачає захисні властивості, через що може зростати ризик появи уражень слизової та розвитку таких станів, як: 

• кандидоз (надмірне розмноження грибів роду Candida albicans);

• гінгівостоматит (запалення ясен та слизової оболонки рота);

• ангулярний хейліт (запалення та тріщинки в куточках рота, відомі у побуті як «заїди»).

Вагінальна мікробіота

Зниження рівня естрогенів призводить до зменшення кількості глікогену в клітинах стінок піхви. Глікоген є основним джерелом живлення для лактобактерій. У нормі ці корисні бактерії переважають у вагінальній мікробіоті та виділяють молочну кислоту, яка підтримує кисле середовище й захищає від розмноження патогенів.

Коли кількість лактобактерій зменшується, кислотність знижується, а мікробне різноманіття, навпаки, зростає за рахунок інших бактерій. У науці це явище називають «парадоксом менопаузи». Такий дисбаланс вагінальної флори створює передумови для виникнення дискомфорту, запалення або рецидивуючих інфекцій (наприклад, бактеріального вагінозу), а також може супроводжуватися стійкою сухістю слизової оболонки.

Кишкова мікробіота

Сучасні дослідження поки що не дають однозначної відповіді на запитання, чи безпосередньо впливає падіння рівня естрогенів на баланс кишкової мікробіоти. Проте відомо, що у жінок у період постменопаузи часто спостерігається менша кількість бактерій родини Ruminococcus, окремі представники якої виробляють корисні коротколанцюгові жирні кислоти. Водночас може збільшуватися частка бактерій родин Prevotella та Sutterella, наявність яких у великій кількості іноді пов’язують із тенденцією до набору ваги.

Порушення балансу кишкової флори у деяких випадках може мати зв'язок із метаболічними коливаннями, особливостями травлення чи імунними реакціями. Оптимальний стан мікробіоти кишечника є важливим фактором підтримки загального здоров’я, зокрема й процесів гормональної регуляції.

Турбота про мікробіоту

Потрібні додаткові клінічні дослідження, перш ніж фахівці зможуть рекомендувати специфічні терапевтичні рішення чи спеціалізовані засоби (наприклад, цільові пробіотики або медичні протоколи харчування) для підтримки мікробіоти рота, піхви чи кишечника під час менопаузи. Проте підтримати організм і зменшити можливий дискомфорт за допомогою загального піклування про мікробіом можна вже зараз.

Прості, але ефективні кроки для підтримки балансу мікрофлори під час менопаузи включають:

• Різноманітний раціон, багатий на клітковину (овочі, зелень, цільнозернові продукти) та ферментовані страви.

• Регулярну фізичну активність, за можливості — тривалі прогулянки на свіжому повітрі.

• Відмову від куріння та обмеження вживання алкоголю.

• Зважений підхід до застосування антибіотиків — приймати їх виключно за призначенням лікаря, коли це дійсно необхідно.

Здоровий та збалансований спосіб життя — це надійний спосіб підтримати свій організм і зберегти внутрішню рівновагу в період менопаузального переходу.

Чи пов'язаний сон із мікробіотою?

Чи може мікробіота відігравати роль у порушеннях сну?

Чи є зв'язок між мікробіотою, звичками сну та рівнем енергії?

Сон, настрій та вісь «кишечник — головний мозок»

У деяких випадках безсонні нічі та проблеми зі сном можуть бути пов'язані з певними психоемоційними станами чи розладами. Щоб дізнатися більше про те, як мікробіота може впливати на здоров'я мозку та загальний настрій, перейдіть за посиланнями нижче.

Роками стоматологи та дослідники зосереджувалися на «поганих» бактеріях у нашому роті, як-от Porphyromonas gingivalis, вважаючи їх головними винуватцями хвороб ясен. Але нове дослідження Університету Кюсю (Японія) показує, що справжня шкода може походити не лише від самих бактерій, а й від хімічних речовин, які вони виробляють¹.

Ці хімічні речовини, що називаються метаболітами, — невеликі побічні продукти, які мікроби виділяють у процесі живлення та росту. Уявіть їх як хімічні «відбитки ніг». І деякі з цих «відбитків» є токсичними. Дослідники виявили, що коли ці метаболіти накопичуються, вони можуть дратувати й навіть пошкоджувати клітини, що вистилають наші ясна, провокуючи запалення, яке спричиняє пародонтит.

Головне не бактерії, а те, що вони роблять

Щоб виявити ці зв'язки, дослідники зібрали зразки промивних вод рота від двох груп: 24 осіб із хворобою ясен і 22 здорових. Такий тип зразка дає знімок орального мікробіому та його активності, подібно до «слинного відбитка пальців».

Вони використовували сучасні методи, щоб визначити не лише які бактерії були поширеніші в групі хворих, а й які метаболіти були присутні. Потім 20 з цих метаболітів перевірили безпосередньо на клітинах ясен людини в лабораторії.

Епітеліальні клітини ясен є першою лінією захисту організму в підясенному просторі, де накопичується зубний наліт; їх використовують, щоб відтворити те, що відбувається в роті.

Цей крок дозволив побачити не просто асоціації, а реальні біологічні ефекти, надаючи вагомі підказки щодо того, які саме сполуки можуть живити пошкодження ясен.

Науковці виявили, що кілька метаболітів, пов'язаних із захворюванням, — зокрема гомосерин, пропіонат, сукцинат і цитрулін, — порушували ріст клітин організму та провокували запалення, що є ключовим для розвитку пародонтиту. Ці речовини не просто «сиділи» без діла — вони активно сповільнювали ріст клітин і запускали вивільнення ІЛ-8, ключової молекули в запальній реакції організму.

Ще несподіваніше: гомосерин — сполука, яку раніше не пов'язували із захворюванням порожнини рота, — вироблявся деякими з найгірших бактеріальних «порушників», зокрема Prevotella intermedia та P. gingivalis. Тобто ці мікроби є «поганими» не лише за своєю природою — вони можуть активно виробляти токсини, що погіршують хворобу ясен. Крім того, присутність цих бактеріальних метаболітів узгоджується з дисбіозом підясенної мікробіоти, де дисбаланс у зубному нальоті сприяє початку захворювання.

Що ж це означає для вас і вашого стоматолога?

Це відкриття зміщує увагу на те, як конкретні види бактерій сприяють запаленню порожнини рота — не лише через колонізацію, а й через активність метаболітів у підясенному зубному середовищі. Довгий час у лікуванні хвороби ясен підхід був доволі простим: знайти погані бактерії й позбутися їх. Саме тому лікування часто включало глибоке очищення, антисептичні полоскання або антибіотики, щоб знищити збудники.

Але це дослідження говорить нам, що справжня проблема може полягати не лише в тому, які бактерії є у вашому роті, а в тому, що ці бактерії роблять.

Ці мікроби — наче крихітні хімічні фабрики. Деякі з них виробляють речовини, що дратують і запалюють ясна, навіть якщо самих бактерій не так вже й багато. Це важливо. Це означає, що просто знищення бактерій може бути недостатньо — можливо, нам потрібно цілити в шкідливі речовини, які вони виробляють.

У найближчому майбутньому ваш стоматолог може не просто перевіряти наявність нальоту, а тестувати слину на ці шкідливі хімічні речовини та підбирати лікування відповідно до стану вашого орального мікробіому. Це цілком нова сфера персоналізованої стоматологічної допомоги на основі мікробіому.

Чому зразки слини та підясенного нальоту мають значення

Хоча в цьому дослідженні використовувалися промивні води рота, дослідники зазначили, що зразки підясенного нальоту дають ще точніше відображення мікробіоти в місцях ураження, особливо при пародонтиті. Поєднання мікробного аналізу та аналізу метаболітів із підясенного нальоту незабаром може стати золотим стандартом у діагностиці здоров'я порожнини рота.

Чи важливо, щоб вагінальна мікробіота була збалансована до видалення маткових поліпів? Судячи з усього, так — стверджує дослідження, опубліковане в European Journal of Obstetrics and Gynecology. Автори — науковці Наньнінського університету в Китаї — продемонстрували, що наявність вагінального дисбіозу є основним фактором ризику рецидиву поліпів після їх хірургічного видалення¹.

Зв'язок між дисбіозом і рецидивом пояснюється впливом цього мікробного дисбалансу на піхву та матку — дві анатомічні зони, тісно пов'язані з точки зору імунітету та мікроекології.

Майже 700 жінок у дослідженні

Щоб отримати цей результат, вчені зібрали зразки вагінальних виділень у 679 жінок віком від 25 до 50 років, яким проводили «гістероскопічну резекцію» — процедуру видалення ендометріальних поліпів.

Після процедури жінок спостерігали протягом двох років, і дослідники виявили рецидив поліпів у 105 з них.

Аналіз виділень показав, що у жінок із вагінальним дисбіозом до операції ризик рецидиву був у 3,3 рази вищим. Те саме стосувалося жінок з ендометріозом.

Аналіз вагінальних мікробіот показав, що у жінок із рецидивом щільність і різноманітність бактерій, а також присутність лактобактерій, були значно нижчими, ніж у тих, у кого рецидиву не було. Також виявилося більше патогенних мікроорганізмів — таких як бактерія Gardnerella vaginalis і гриб Candida, що спричиняють відповідно вагіноз і кандидоз.

Дослідники також спостерігали підвищену активність певних ферментів, зокрема лейкоцитарної естерази — ознаки стійкого запалення у піхві, яке може сприяти поширенню інфекції висхідним шляхом до матки.

Зниження кількості лактобактерій — ключовий фактор рецидиву

Як ці аномалії вагінальної мікробіоти пов'язані з рецидивом поліпів? Дослідники вважають, що відповідь криється в лактобактеріях.

За нормальних умов ці бактерії виробляють бактеріоцини — речовини, здатні знищувати патогени, — а також молочну кислоту, яка підкислює вагінальне середовище та стабілізує мікробіоту. Вони також синтезують молекули, що називаються гліцерофосфоліпідами, які, своєю чергою, сприяють секреції організмом протизапальних месенджерів — простагландинів. Нарешті, вони посилюють синтез білків, причетних до цілісності стінки піхви.

Таким чином, знижуючи ризик інфекції та запалення після операції, лактобактерії можуть допомагати захищати від рецидиву поліпів.

Ця корисна дія є тим важливішою для жінок із хронічними мікробними дисбалансами або ендометріозом в анамнезі, у яких ризик рецидиву значно вищий.

До профілактичних методів лікування

Дослідники підкреслюють важливість підтримання балансу вагінальної мікробіоти, зокрема тривалого домінування лактобактерій, у випадках маткових поліпів. Вони пропонують кілька можливих профілактичних підходів:

• комбінація пробіотиків і протимікробних засобів, яка дозволить усунути негайні патогенні дисбаланси та водночас сприяти довгостроковому мікробному здоров'ю;
• гелі або вагінальні свічки на основі молочної кислоти;
• бактеріофаги — віруси, здатні вибірково знищувати патогенні бактерії, не порушуючи мікробіоту;
• пребіотики та омега-3 жирні кислоти, які сприяють збалансованій мікробіоті.

Ці стратегії модуляції могли б також покращити загальне вагінальне здоров'я, знижуючи ризик стійкої інфекції.

Хоча дослідження для оцінки ефективності цих втручань ще потрібні, ці напрями є перспективними. Стежте за новинами!